Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
зменшується, а в нижчих – збільшується, можна констатувати те, що відбувається своєрідне “перетікання” країн у зону низьких інфляційних рівнів. По-четверте, кількість гіперінфляцій у 2000-х роках зрівнялась з періодом 1970-х, що є позитивним явищем, порівняно з періодом 1980– 1999 рр. По-п’яте, в діапазоні інфляції від 20% до 40% і від 40% до 100% є незначний прогрес. Більше того, за цим і наступним інфляційним діапазоном спостерігається однаковий розподіл країн упродовж 1970-х та 2000-х рр. Покращення відбувається за рахунок того, що поміж цими періодами кількість країн з високою інфляцією була вищою. Те, що впродовж таких періодів як 1970-ті та 2000-ні роки, які характеризуються іншими уявленнями про ефективність монетарної політики, принципи її побудови та інституціональне забезпечення, а також глибинними баченнями ролі держави в економіці та рівня розвитку світового господарства, має місце ідентична кінцева частина функції розподілу інфляцій, свідчить про те, що окремі країни не спроможні трансформувати свою економіку і макроекономічну політику, залишаючись у полоні власного інерційного розвитку. Аналіз кривих розподілу рівня інфляції у світі в розрізі років дає змогу побачити наступні закономірності. Так, рис. 1.2. демонструє, що за період 1970–1979 рр. інфляція у світі може бути описана функцією нормального розподілу. Кількість країн 100 80 60 40 20 0 -20 Рис. 1.2. Розподіл країн за рівнем інфляції, 1970-1979 рр. до 3% від 3% до 8% від 8% до 20% від 20% до 40% від 40% до 100% 36 понад 100% Рис. 1.2. демонструє, що понад 80 країн світу мали інфляцію на рівні від 8% до 20%, біля 40 країн – на рівні від 3% до 8%, а країн з гранично низькою та високою інфляцією було дуже мало. Цю закономірність необхідно пояснювати з тих міркувань, що на цей період припали розпад Бретон-вудської системи та нафтові шоки, які мали глобальне значення і
вплинули на інфляційну картину багатьох країн. Саме через це розподіл рівня інфляції наближений до нормального. Принаймні функція апроксимації другого порядку є своєрідно розтягнутою функцією нормального розподілу з екстремумом на рівні 18% значення інфляції та 45 країн. Водночас, функція третього порядку, апроксимуючи дану криву, демонструє екстремум на рівні 10% інфляції та 60 країн, тобто відображає зміщення у діапазон нижчої інфляції. Модальне значення інфляції за цей період становить 14% (табл. 1.6.). Це свідчить про те, що, загалом по глобальній економіці, не були повністю зруйновані механізми контролю за інфляцією, притаманні впливові Бретон-вудської системи на країни периферії. Тобто попри глобально діючий шок елементи інерції в поведінці щодо рівня інфляції у світі збереглися перш за все на рівні країн периферії, хоча найбільшим шоком, як це вже зазначалось, зростання інфляції було саме для розвинутих країн. Можна стверджувати, що наближений до нормального розподіл рівня інфляції у світі за цей період відображає подвійну тенденцію: негативну в аспекті розвинутих країн, але відносно позитивну в аспекті країн периферії. Період 1980–1989 рр. відзначається деякою зміною в тенденціях розподілу рівня інфляції у світі (рис. 1.3.). Кількість країн 60 50 40 30 20 10 0 Рис. 1.3. Розподіл країн за рівнем інфляції, 1980-1989 рр. до 3% від 3% до 8% від 8% до 20% від 20% до 40% від 40% до 100% понад 100% Як видно з рис. 1.3., характер розподілу рівня інфляції у світі відображає характерне зміщення екстремуму функції вліво – у бік нижчих інфляційних діапазонів. Так, модальне значення інфляції за цей період знижується до 5% для трохи менше, ніж 60 країн, тоді як функція апроксимації третього порядку дає екстремум на рівні 7% та 55 країн, а другого – 14% та трохи менше, ніж 40 країн (табл. 1.6.). Позитивним у цьому можна назвати розширення зони помірної інфляції. Водночас, 37
- Page 1 and 2: ВІКТОР КОЗЮК Моног
- Page 3 and 4: ЗМІСТ ВСТУП..............
- Page 5 and 6: Дефінітивні підход
- Page 7 and 8: Прогрес та розвито
- Page 9 and 10: макрофінансових пр
- Page 11 and 12: Зазначимо, що пробл
- Page 13 and 14: У рамках кризової д
- Page 15 and 16: фінансові ринки, як
- Page 17 and 18: РОЗДІЛ 1 МАКРОЕКОНО
- Page 19 and 20: Таблиця 1.1. Монетар
- Page 21 and 22: фінансової стабіль
- Page 23 and 24: режиму та структур
- Page 25 and 26: передумови для від
- Page 27 and 28: кейнсіанськими зас
- Page 29 and 30: Таблиця1.3. Матриця
- Page 31 and 32: аніж протилежна те
- Page 33 and 34: спертися на якийсь
- Page 35: такими діапазонами
- Page 39 and 40: Найцікавішим момен
- Page 41 and 42: піднімання хвилі н
- Page 43 and 44: повинно мати прямі
- Page 45 and 46: якого сформувалася
- Page 47 and 48: Інфляція, % 10 8 6 4 2 Ри
- Page 49 and 50: періоду, по-третє, с
- Page 51 and 52: З наведених на рис.
- Page 53 and 54: • економіка стала
- Page 55 and 56: Щодо пояснень цієї
- Page 57 and 58: Отже, номінальна ко
- Page 59 and 60: потоки капіталу що
- Page 61 and 62: підпорядковуватис
- Page 63 and 64: вудської системи, с
- Page 65 and 66: стабілізаційних пр
- Page 67 and 68: погіршення вікової
- Page 69 and 70: макропоказників). П
- Page 71 and 72: Таке твердження ві
- Page 73 and 74: Інфляція Групи кра
- Page 75 and 76: останніх, якщо відб
- Page 77 and 78: Зокрема, це стосуєт
- Page 79 and 80: функціонування мон
- Page 81 and 82: Сучасний стан Конв
- Page 83 and 84: консистентні з фак
- Page 85 and 86: впливають на інфля
вплинули на інфляційну картину багатьох країн. Саме через це розподіл<br />
рівня інфляції наближений до нормального. Принаймні функція<br />
апроксимації другого порядку є своєрідно розтягнутою функцією<br />
нормального розподілу з екстремумом на рівні 18% значення інфляції та<br />
45 країн. Водночас, функція третього порядку, апроксимуючи дану криву,<br />
демонструє екстремум на рівні 10% інфляції та 60 країн, тобто відображає<br />
зміщення у діапазон нижчої інфляції. Модальне значення інфляції за цей<br />
період становить 14% (табл. 1.6.). Це свідчить про те, що, загалом по<br />
глобальній економіці, не були повністю зруйновані механізми контролю<br />
за інфляцією, притаманні впливові Бретон-вудської системи на країни<br />
периферії. Тобто попри глобально діючий шок елементи інерції в<br />
поведінці щодо рівня інфляції у світі збереглися перш за все на рівні країн<br />
периферії, хоча найбільшим шоком, як це вже зазначалось, зростання<br />
інфляції було саме для розвинутих країн. Можна стверджувати, що<br />
наближений до нормального розподіл рівня інфляції у світі за цей період<br />
відображає подвійну тенденцію: негативну в аспекті розвинутих країн, але<br />
відносно позитивну в аспекті країн периферії.<br />
Період 1980–1989 рр. відзначається деякою зміною в тенденціях<br />
розподілу рівня інфляції у світі (рис. 1.3.).<br />
Кількість країн<br />
60<br />
50<br />
40<br />
30<br />
20<br />
10<br />
0<br />
Рис. 1.3. Розподіл країн за рівнем інфляції, 1980-1989 рр.<br />
до 3% від 3% до 8% від 8% до 20% від 20% до 40% від 40% до 100% понад 100%<br />
Як видно з рис. 1.3., характер розподілу рівня інфляції у світі<br />
відображає характерне зміщення екстремуму функції вліво – у бік нижчих<br />
інфляційних діапазонів. Так, модальне значення інфляції за цей період<br />
знижується до 5% для трохи менше, ніж 60 країн, тоді як функція<br />
апроксимації третього порядку дає екстремум на рівні 7% та 55 країн, а<br />
другого – 14% та трохи менше, ніж 40 країн (табл. 1.6.). Позитивним у<br />
цьому можна назвати розширення зони помірної інфляції. Водночас,<br />
37
Change language