Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
• по-четверте, одним із суттєвих аспектів інституціонального розриву між фінансовими системами є те, що останні мають відмінну спроможність пропонувати високоякісні активи та здійснювати сегментацію ринку інвестицій, наприклад, за критерієм ставлення до ризику. Тобто, фінансова глобалізація за рахунок інтеграції окремих фінансових ринків та примноження кількості доступних фінансових інструментів дає можливості для такої сегментації, але кожна окремо взята національна фінансова система має диференційовані можливості щодо сегментування глобального фінансового ринку. Найбільш модернізовані фінансові системи спроможні це зробити, а менш модернізовані – ні. Це створює передумови для того, що рух капіталу за вектором “Південь-Північ” є відображенням своєрідного аутсорсингу, коли більш розвинута фінансова система певної країни забезпечує глобальну алокацію ресурсів (і в розумінні доступу до високоякісних активів, і в розумінні формування оптимального портфеля, і в розумінні сегментації ринку), а менш розвинута фінансова система стає постачальником ресурсів для цього, перетворюючи національні заощадження у джерела глобального попиту на активи. В рамках глобальної економіки загалом відмінності у характері фінансових систем стають важливим елементом взаємодії платіжного балансу, потоків капіталу та монетарної політики в розрізі країн з відмінним рівнем розвитку. Такі відмінності демонструє табл. 6.9. Таблиця 6.9. Поєднання характеру фінансових систем з потоками капіталу, платіжним балансом та монетарною політикою в розрізі країн з відмінним рівнем доходів Рівень доходу країни Характер попиту на активи Низький (країни, що розвиваються) Розшарований у зв’язку з поляризацією розподілу доходів Середній (країни з ринками, що виникають) Високий та зростає з огляду на зміни щільності розподілу заощаджень в розрізі мотивів та трансформацію фінансової системи 366 Високий (розвинуті країни) Високий у зв’язку з трансформацією фінансових систем, але може обмежуватись загальними макроекономічними умовами сукупного попиту Високий (розвинуті країни) Високий у зв’язку з трансформацією фінансових систем, але може обмежуватись загальними макроекономічними умовами сукупного попиту
Характер фінансової системи Потоки капіталу Наслідки для поточного рахунку Монетарна політика Слабо розвинута, не глибокі фінансові ринки, не відбувається генерування активів Приплив капіталу з огляду на значну віддачу на ризикові інвестиції. Вивіз капіталу з метою зниження ризику завдяки вкладенням у високоякісні активи Профіцит поточного рахунку. Він є проявом зростання внутрішніх доходів в умовах експортної орієнтації та способом покриття рівноважного вивозу капіталу Схильна до обмеження коливань валютного курсу та його підтримки на заниженому рівні Швидко розвивається, але можливості генерувати високоякісні активи та сегментувати ринок досі обмежені Приплив капіталу з огляду на інвестиції на швидкозростаючих ринках. Вивіз капіталу з метою зниження ризику завдяки вкладенням у високоякісні активи та диверсифікацію вкладень Профіцит поточного рахунку. Він є проявом зростання внутрішніх доходів в умовах експортної орієнтації та способом покриття рівноважного вивозу капіталу Схильна до обмеження коливань валютного курсу та його підтримки на заниженому рівні, але зростає значення підтримки цінової стабільності 367 Розвинута та модернізована (типу arm’s length) Приплив капіталу у високоякісні активи за низькими ставками. Вивіз капіталу здійснюється в розрізі сегментації ринку та допускає вкладення у високо ризикові активи з високою доходністю Дефіцитний внаслідок того, що: фінансова система дозволяє згладжувати споживання; завищений попит на активи призводить до завищення валютного курсу; корекція поточного рахунку уповільнюється завдяки екзогенним факторам Зорієнтована на цінову стабільність. Плаваючий курс. Шоки компенсуються завдяки фінансовому сектору, що знижує роль валютного курсу як інструмента макроекономічної корекції Продовження табл.6.9. Розвинута (типу relation based) Процеси як у попередньому випадку, але вони менш виражені кількісно, що накладає відбиток на якісному аспекті Економіка тяжіє до зовнішнього балансу завдяки тому, що фінансова система меншою мірою згладжує споживання, а зовнішній попит на активи не є критичний з точки зору завищення курсу валюти Зорієнтована на цінову стабільність. Плаваючий курс. Завдяки частковій компенсації шоків з допомогою фінансового сектору валютний курс може виконувати роль корекції макропроцесів
- Page 315 and 316: Опосередкованим ар
- Page 317 and 318: По-друге. Потік інн
- Page 319 and 320: Співставлення теор
- Page 321 and 322: По-четверте. Певним
- Page 323 and 324: відносно стаціонар
- Page 325 and 326: роздмухування “бу
- Page 327 and 328: Однією з причин, чо
- Page 329 and 330: Така картина відоб
- Page 331 and 332: РОЗДІЛ 6 ФІНАНСОВІ
- Page 333 and 334: та фінансових факт
- Page 335 and 336: іншого боку, це озн
- Page 337 and 338: відносну замкненіс
- Page 339 and 340: ревальвувати валют
- Page 341 and 342: завдяки широкому н
- Page 343 and 344: американських акти
- Page 345 and 346: у 2004 - 501 млрд. та 28%,
- Page 347 and 348: 347 Продовження табл
- Page 349 and 350: Функціональний под
- Page 351 and 352: сприймається учасн
- Page 353 and 354: Таблиця 6.7. Диверси
- Page 355 and 356: глобальною економі
- Page 357 and 358: фінансові активи н
- Page 359 and 360: глобального ВВП у 19
- Page 361 and 362: Перегляд цих тради
- Page 363 and 364: Наявність такої фо
- Page 365: населення починає
- Page 369 and 370: Платіжний баланс т
- Page 371 and 372: Європи. Вони є єдин
- Page 373 and 374: Ситуація змінилась
- Page 375 and 376: Зрушення у кожен бі
- Page 377 and 378: криється у тривалі
- Page 379 and 380: Розподіл резервів
- Page 381 and 382: темпи зростання ре
- Page 383 and 384: (глобальний ефект в
- Page 385 and 386: кредитних ліній ек
- Page 387 and 388: Критерій Де Б’юфор
- Page 389 and 390: нафту приєднало до
- Page 391 and 392: Таке гіпершвидке н
- Page 393 and 394: завдяки підтриманн
- Page 395 and 396: З цього випливає, щ
- Page 397 and 398: Зростання резервів
- Page 399 and 400: заробітної плати, п
- Page 401 and 402: Втім, потрібно висл
- Page 403 and 404: середовищі створює
- Page 405 and 406: Іншим суттєвим асп
- Page 407 and 408: країн є свідченням
- Page 409 and 410: У результаті погли
- Page 411 and 412: виконуватись шляхо
- Page 413 and 414: Рис. 6.13. Модель GСM-RA.
- Page 415 and 416: відповідно, негати
• по-четверте, одним із суттєвих аспектів інституціонального<br />
розриву між фінансовими системами є те, що останні мають відмінну<br />
спроможність пропонувати високоякісні активи та здійснювати<br />
сегментацію ринку інвестицій, наприклад, за критерієм ставлення до<br />
ризику. Тобто, фінансова глобалізація за рахунок інтеграції окремих<br />
фінансових ринків та примноження кількості доступних фінансових<br />
інструментів дає можливості для такої сегментації, але кожна окремо<br />
взята національна фінансова система має диференційовані можливості<br />
щодо сегментування глобального фінансового ринку. Найбільш<br />
модернізовані фінансові системи спроможні це зробити, а менш<br />
модернізовані – ні. Це створює передумови для того, що рух капіталу за<br />
вектором “Південь-Північ” є відображенням своєрідного аутсорсингу,<br />
коли більш розвинута фінансова система певної країни забезпечує<br />
глобальну алокацію ресурсів (і в розумінні доступу до високоякісних<br />
активів, і в розумінні формування оптимального портфеля, і в розумінні<br />
сегментації ринку), а менш розвинута фінансова система стає<br />
постачальником ресурсів для цього, перетворюючи національні<br />
заощадження у джерела глобального попиту на активи.<br />
В рамках глобальної економіки загалом відмінності у характері<br />
фінансових систем стають важливим елементом взаємодії платіжного<br />
балансу, потоків капіталу та монетарної політики в розрізі країн з<br />
відмінним рівнем розвитку. Такі відмінності демонструє табл. 6.9.<br />
Таблиця 6.9.<br />
Поєднання характеру фінансових систем з потоками капіталу,<br />
платіжним балансом та монетарною політикою<br />
в розрізі країн з відмінним рівнем доходів<br />
Рівень<br />
доходу<br />
країни<br />
Характер<br />
попиту на<br />
активи<br />
Низький<br />
(країни, що<br />
розвиваються)<br />
Розшарований у<br />
зв’язку з<br />
поляризацією<br />
розподілу<br />
доходів<br />
Середній<br />
(країни з<br />
ринками, що<br />
виникають)<br />
Високий та зростає<br />
з огляду на зміни<br />
щільності<br />
розподілу<br />
заощаджень в<br />
розрізі мотивів та<br />
трансформацію<br />
фінансової<br />
системи<br />
366<br />
Високий<br />
(розвинуті<br />
країни)<br />
Високий у зв’язку з<br />
трансформацією<br />
фінансових систем,<br />
але може<br />
обмежуватись<br />
загальними<br />
макроекономічними<br />
умовами сукупного<br />
попиту<br />
Високий<br />
(розвинуті<br />
країни)<br />
Високий у зв’язку з<br />
трансформацією<br />
фінансових систем,<br />
але може<br />
обмежуватись<br />
загальними<br />
макроекономічними<br />
умовами сукупного<br />
попиту