Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

зростаючої міжнародної діяльності забезпечують кращі можливості у
сфері ліквідності та виміру вартості. З цих міркувань вивіз капіталу може
демонструвати процеси конверсії внутрішніх доларизованих активів у
більш ліквідну міжнародну форму і навпаки.
Детальніший аналіз процесів вивозу капіталу дозволяє виділити дві
складових. Перша з них, – це випадок, коли рух капіталу згідно з вектором
“Південь-Північ” показує зрушення у сприйнятті ризику. Такий випадок є
відображенням доволі щільної інтеграції країн з ринками, що виникають, з
глобальним фінансовим сектором, внаслідок чого ставлення до ризику
може перетворитись на критеріальну ознаку взаємозамінності фінансових
активів. В таких умовах тенденція до суб’єктивізації ухвалення
портфельних рішень, що є наслідком фінансової децентралізації та
трансформації глобальної фінансової системи, забезпечує можливість
вивозу капіталу з “Півдня” до “Півночі” тільки завдяки автономним
змінам у ставленні до ризику. Зміни у ставленні до ризику, як наслідок
шоків та криз, доповнюють цю картину. З критичної точки зору, таку
картину можна розглядати як уникнення спрямування капіталів з
“Півночі” до “Півдня” і їх зосередження в країнах з вищим доходом і
нижчим ризиком. Однак не можна бути впевненим, що вища ризиковість
бізнесу (реального чи фінансового) із вищою віддачею на капітал у
країнах з нижчим доходом гарантують, що зміни у ставленні до ризику не
призведуть до відпливу капіталів в умовах поглиблення фінансової
інтеграції. Сам факт поєднання вищої ризиковості бізнесу із вищою
віддачею на капітал може розглядатись як інституціональна проблема,
тобто сприйматись як наявність суттєвих ринкових імперфекцій та
інституціональної слабкості в країнах з нижчим доходом. Та це не має
принципового значення з точки зору, що фінансова система відповідно до
змін у ставленні до ризику уможливлює відплив капіталів відповідно до
суб’єктивних преференцій.
Друга складова – це ситуація, коли вивіз капіталу стає ендогенним,
тобто коли рух капіталу за вектором “Південь-Північ”, а не навпаки, стає
структурним елементом сучасної глобальної економіки. Тут можна
виділити такі фундаментальні явища:
• по-перше, мірою економічного зростання та підвищення добробуту
відбувається зміна мотивів заощаджень. В умовах домінування частки
населення з низькими доходами заощадження є незначними та
обумовленими мотивом згладжування споживання. Коли структура
364