Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

ринок облігацій казначейства домінував над корпоративним ринком. При
цьому, до 2002 р. частка зовнішнього володіння фінансовими активами
США в розрізі класів активів зростала приблизно однаково із певним
відривом ринку федерального боргу. В подальшому ситуація змінилась.
Спостерігається суттєве збільшення інтернаціоналізації ринку
казначейських паперів, однак у фізичному вимірі частка закордонного
володіння ними починає суттєво відставати від обсягів нерезидентського
володіння акціями американських корпорацій. Враховуючи це та зміни в
структурі фінансування дефіциту платіжного балансу, можна сказати, що
відбувається розщеплення детермінант поведінки курсу. Формується
базовий зв’язок між припливом капіталу та тим чи іншим ринком і
флуктуаціями в потоках капіталу відповідно до кон’юнктури певного
сегмента фінансової системи. В цьому випадку базовий приплив для
фінансування дефіциту забезпечує ринок урядових боргових інструментів,
що і відображає тенденцію до прискореної інтернаціоналізації володіння
ними, а поточна курсова волатильність визначається рішеннями щодо
володіння корпоративними активами. Те, що така волатильність може
бути суттєвою, не співпадаючи із тенденціями у сфері платіжного
дефіциту, випливає з фізичного обсягу американського корпоративного
ринку та частки закордонної присутності на ньому, навіть якщо відносний
показник цього суттєво поступається випадку з ринком казначейських
боргових паперів. Попри це спільний вектор динаміки зовнішнього
попиту на американські фінансові активи в умовах затяжної зовнішньої
нерівноваги американської економіки демонструє те, що уся глобальна
економіка опинилась у стані розкручування спіралі дисбалансів, іншим
(стосовно американського дефіциту) боком чого є платіжні профіцити та
експорт капіталів.
Вивіз капіталів, попит на активи та платіжні профіцити
Експансія платіжного дефіциту США не могла би бути настільки
затяжною без відповідних екзогенних змін у сфері глобальної економіки
загалом. В основі таких змін можна побачити докорінну трансформацію
місця та ролі країн з ринками, що виникають, та, що розвиваються, в
системі потоків капіталу. Завдяки тому, що практично більшість країн
світу, що не належать до групи розвинутих, намагаються підтримувати
профіцит платіжного балансу відбулися зрушення у глобальній платіжній
позиції світу. Так, глобальний дефіцит платіжного балансу становив 0,9%
358