Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

глобальною економікою загалом, як показують М. Ехрман та
М. Фратзшер. Чим більш країна відкрита глобальним торговельним та
фінансовим потокам, тим більше вона чутлива до наслідків політики ФРС.
Вони констатують, що підвищення ФРС процентних ставок на 100
базисних пунктів в рамках реалізації більш жорсткої політики призводить
до падіння доходів по акціях на 3,8% по глобальній економіці. Якщо
ринки акцій Китаю, Індії та Малайзії майже не реагують на зміни ставок у
США, то ринки акцій Гонконгу, Індонезії, Кореї, Туреччини, Австралії,
Канади, Фінляндії та Швеції реагують більш як 10% змінами в
доходностях відповідно до указаних змін ставки ФРС. Щодо секторної
варіативності в реакціях на політику ФРС, то найменше на це реагують
доходності у секторі послуг, а найбільшою мірою секторах, пов’язаних з
інформаційними технологіями 400 . Якщо двосторонні зв’язки не є
визначальними факторами, то це говорить про наявність якісно відмінного
механізму глобальної трансмісії шоків. Те, що тут набагато більшого
значення набуває ступінь інтеграції з глобальною економікою загалом,
випливає з синергічного ефекту, який породжується сукупностями
окремих прив’язок значної кількості країн до долара та його домінування
в структурі глобальних валютних резервів, а в ширшому розумінні –
посиленям глобально-центричних макрофінансових процесів.
Платіжний дефіцит США та попит на американські активи
Посилення зовнішнього дисбалансу американської економіки
супроводжується зростаючим значенням цінних паперів, емітованих у
США, в глобальних портфелях. З теоретичної точки зору, країна, в якої є
дефіцит поточного рахунка зіткнеться з проблемою його фінансування,
внаслідок чого зростання попиту на її активи повинно обмежитись. Втім,
дані по припливу капіталів до США демонструють протилежну картину.
За останні 15 років у загальному спостерігається перевищення обсягів
припливу капіталу над величиною дефіциту платіжного балансу. Так, у
1991 р. воно становило 1,7% американського ВВП, у 1992 – 1%, у 1993 –
1,2%, у 1994 – 1,8%, у 1995 – 1,5%, у 1996 – 2,1%, у 1997 – 0,8%, у 2000 –
1%, у 2001 – 0,1%, у 2002 – 0,9%, у 2003 – 1,5%, у 2004 – 0,3%, у 2005 –
0,5%, і тільки у 1998 р. велична дефіциту перевищувала обсяги припливу
капіталів на 0,7% американського ВВП та у 1999 р. – на 0,4% 401 .
400
Ehrmen M., Fratzscher M. Global Financial Transmissions of Monetary Policy Shocks // ECB Working Papers. —
2006. – № 616. – Р. 5–53.
401
Balakrishnan R., Bayoumi T., Tulin V. Globalization, Gluts, Innovation or Irrationality: What Explains the Easy
Financing of US Current Account Deficit? // IMF Working Paper. – 2007. – WP/07/160. – Р. 4.
355