Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

сприймається учасниками ринку з позиції підвищення довіри до валюти, у
якій потрібно буде погашати борги. Тобто тут усвідомлюються переваги
більш збалансованого менш волатильного зростання, тоді як більш
флуктуюче зростання не сприймається як суттєвий ризик для інвестицій, і
валюта країни з такою циклічною поведінкою стає валютою інвестицій.
Наявність більш активістського та більш консервативного центральних
банків серед провідних у глобальній економіці через систему
сформованих очікувань економічних агентів перетворюється на
структурний фактор розподілу ролей щодо валют, емітентами яких
виступають такі монетарні органи. Отже, можна узагальнити, що валюта
більш активістського центробанку тяжіє до того, щоби бути валютою
інвестицій, а більш консервативного – валютою формування пасивів.
Третій канал. Його зміст у тому, що більш активістський центробанк,
політика якого може розхитувати діловий цикл, у глобальному оточенні
наражає економіку на вищий рівень зовнішньої нерівноваги, порівняно з
більш консервативним центробанком. Така закономірність випливає і з
більш нейтральної монетарної політики як такої, і з того, що в
короткостроковому періоді відкрита економіка не може суттєво змінити
величину природного рівня завантаження виробничих потужностей з
огляду на рестрикції, які на неї накладаються спеціалізацією чи
спеціалізацією країн-контрагентів. З цих міркувань, більш нерівноважна
країна у першому випадку розглядатиметься з точки зору очікуваного
процесу корекції зовнішньої нерівноваги, характер та масштаби чого важко
передбачити. Це і спонукає до того, щоб звернути увагу на валюту більш
збалансованої економіки, корекція якої не відбуватиметься в значних
масштабах, що робить поведінку валютного курсу більш прогнозованою,
отже більш прийнятною для формування пасивів.
Втім, з точки зору динаміки глобальних дисбалансів такий
функціональний поділ досить ризиковий для глобальної фінансової
стабільності, особливо тоді, коли активізується третій з розглянутих трьох
каналів. Будь-які покращення кон’юнктури на фондовому ринку або
сигнали щодо таких перспектив одразу призводять до зміщення у бік
долара, внаслідок чого підвищується поточна курсова волатильність, а
корекція платіжного балансу США відкладається у зв’язку з відновленням
припливу капіталу чи зростанням попиту на активи, деноміновані в
351