Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

такими діапазонами: до 3% (фактично відповідність принципу цінової
стабільності); від 3% до 8% (коли залежність між інфляцією і
макроекономічними процесами дуже часто має нелінійний характер,
демонструючи складність процесу забезпечення цінової стабільності); від
8% до 20% (цей діапазон демонструє хиткість зв’язків між інфляцією і
економічним зростанням); від 20% до 40% (порогові значення інфляції,
вище за які інфляція конвенціонально стає перешкодою економічному
зростанню); від 40% до 100% (ризик переходу до гіперінфляції та
ймовірність її подолання, що вимагає продовження стабілізаційних
кроків); понад 100% (відображає гіперінфляційні процеси) 21 .
Кількість країн
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
Рис. 1.1. Криві розподілу рівня інфляції у світі
до 3% від 3% до 8% від 8% до
20%
35
від 20% до
40%
від 40% до
100%
1970-1979 1980-1989 1990-1999 2000-2003
понад 100%
Як видно з рис. 1.1., спостерігається яскраво виражена
трансформація кривої розподілу інфляції у світі впродовж 1970–2000 рр.
Така крива втрачає риси кривої нормального розподілу і перетворюється
на спадаючу функцію. При цьому, можна виділити наступні тенденції. Поперше,
спостерігається постійне збільшення кількості країн з інфляцією до
3%, внаслідок чого початок кривих розподілу, спочатку поступово,
піднімається, а потім різко стрибає вгору. По-друге, можна побачити і
зростання кількості країн з діапазоном інфляції від 3% до 8%, і суттєве
зменшення кількості країн з діапазоном інфляції від 8% до 20%. По-третє,
з огляду на те, що у середніх інфляційних діапазонах кількість країн
21 Джерелом даних для побудови рис. 1.1.-1.6. є: Rogoff K. Globalization and Global Disinflation // Monetary Policy
and Uncertainty: Adopting to a Changing Economy. Federal Bank of Kansas City Conf.: Jackson Hole. Wyoming,
2003. – P. 77–112. Необхідно додати, що в розрізі періодів кількість країн не збігається, що пов’язано зі зміною
політичної карти світу.