Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

появу ефекту мережі. Цей аргумент особливо активно почав дебатуватись
після Другої світової війни, коли конфлікт цілей між жорсткою
монетарною політикою ФРС та експансією глобальної ліквідності міг
спровокувати кризу в розвитку системи вільної торгівлі та поступового
відновлення фінансової інтеграції. Зміст цього ефекту зводиться до того,
що за зростаючого обсягу закордонних трансакцій використання певної
валюти відносно загального еквівалента вигідніше, порівняно з постійним
підтриманням мультивалютних залишків у кожного з учасників
трансакцій для успішного міжнародного клірингу. Ринки валют
відрізняються за ступенем глибини та ліквідності, а тому застосування
усіх валют одразу в системі врегулювання зовнішніх вимог та зобов’язань
призводить до прямих втрат добробуту 389 . Зміна структури валютних
резервів, як це демонструє табл. 6.1., повністю доводить цю тезу, і, як
зазначалось, стає відправним пунктом актуалізації конкуренції за
виконання ролі ключової валюти.
Ускладнення структури світового господарства, процеси глобалізації
та запровадження євро позначились на тому, що конкуренція за виконання
ролі ключової валюти почала враховувати ширшу палітру критеріїв. Це
позначилось і на ускладненні теоретичних поглядів на цю проблему.
Зокрема, окрім традиційного аналізу з позиції функціонування
міжнародної фінансової системи, додаються мікроекономічні підходи
щодо фінансових аспектів ефективної портфельної диверсифікації, вибору
валюти для торговельних трансакцій, а також більш загальні
теоретизування проблеми визначення валюти, у якій здійснюється
міжнародна торгівля та номінуються ціни на товари, якими торгують на
світових ринках 390 . Втім, домінування долара та євро в структурі
глобальних трансакцій залишається провідною причиною прискіпливої
уваги саме щодо них (табл. 6.4.). Тут необхідно зазначити, що в
глобальному обігу валютних ринків саме на долар/євро припадає близько
30%. Наприклад, у 1998 р. обсяг середньоденного обігу валютного ринку
по парі долар/німецька марка/євро становив 290 млрд. дол. США, що
становило 20% глобального обігу, у 2001 р., відповідно, 354 млрд. та 30%,
389 Як не дивно, але чи не вперше цей погляд був формально доведений японськими економістами набагато
пізніше, ніж ця ідея знайшла практичне застосування. Див.: Kiyotaki N., Matsuyama K., Matsui A. Toward a
Theory of International Currency // Review of Economic Studies. – 1992. – № 60. – Р. 283–307.
390 Детальніше див.: Cohen B. Currency Choice in International Bond Issuance // BIS Quarterly Review. – 2005. –
June. – P. 53–66.; Kamps A. The Euro as Invoicing Currency in International Trade // ECB Working Paper. – 2006. –
№ 665. – Р. 3–57. Детальніший аналіз цих теоретичних підходів див.: Козюк В.В. Валютна композиція
міжнародних трансакцій: конкуренція між доларом та євро з позиції монетарного аналізу глобальних процесів //
Світ фінансів. – 2007. – Вип. 1. – С. 7–18.
344