Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

потужні стимули для перетворення цих країн у структурний фактор
глобальної платіжної кореспонденції;
• різким зростанням значення Китаю в системі глобальних
платіжних позицій, що відповідає змінам у значеннях питомої ваги ВВП
цієї країни в глобальному ВВП. Таке явище можна було би розглядати як
окремий випадок попередньої закономірності, якби не та обставина, що
зростання значення Китаю суттєво послаблює модель тріадного поділу
світу, а в перспективі експансія китайської економіки однозначно
трансформує економічну географію. З цих міркувань, будь-які дисбаланси
китайської економіки одразу набуватимуть глобального значення.
Зважаючи на те, що профіцит платіжного рахунку Китаю є наслідком і
внутрішніх процесів, наприклад, браку внутрішнього попиту, то,
відповідно, структурні чинники макроекономічних змін всередині самого
Китаю породжують далекосяжні зовнішні ефекти, без врахування яких
аналіз глобальних платіжних позицій на сьогодні вже стає неповним;
• запровадження євро суттєво позначилось на тому, що платіжні
позиції учасників ЄВС вже не мають принципового глобального значення.
Це опосередковано вплинуло на послаблення німецького експортного
фактора в процесах компенсування платіжних диспозицій геоекономічних
центрів. Приймаючи до уваги консервативну монетарну політику ЄЦБ та
наявність фіскальних рестрикцій економіка ЄВС стає більш
збалансованою загалом, внаслідок чого поточний рахунок не має чіткої
тенденції до руху чи то в бік дефіциту, чи то в бік профіциту навіть у
середньостроковій перспективі. За рахунок цього створюються
передумови для того, що значення зони євро як домінуючої складової
глобальної платіжної кореспонденції суттєво послаблюється;
• різким зростанням цін на первинні ресурси, особливо на
енергоносії, що перетворило відповідні країни в системні експортери
капіталу за рахунок довготривалої тенденції до перевищення вартості
сировинного експорту над імпортом. Якщо досвід 1980-х років показує,
що вслід за різким зростанням профіциту платіжних балансів
нафтоекспортерів внаслідок стрибків цін на нафту у 1970-х роках слідує
поступова протилежна тенденція, викликана збільшенням інвестиційного
та споживчого попиту, то сучасний стан зростання цін на енергоресурси
демонструє іншу тенденцію. Процес реверсу платіжного балансу
затримується внаслідок актуальності як внутрішніх факторів (небажання
338