Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

спертися на якийсь окремий фактор, пов’язаний тільки з окремою країною,
як такий, що може надійно пояснити інфляційну варіативність. У цьому
випадку ми не ставимо під сумнів результати емпіричних досліджень
незалежності центральних банків, які здебільшого єдині щодо важливості
інституціонального статусу монетарних органів як детермінанти рівня
інфляції, але констатуємо, що перші такі дослідження на прикладі
розвинутих країн і наступні відмінні щодо оптимістичної прихильності до
даної тези, а процеси глобалізації, маючи свій специфічний вплив на
монетарну політику, ще більшою мірою роблять відносним зв’язок між
статусом центробанків та інфляцією, хоча і не підміняють її 17 . Зниження
інфляції за останні 15 років настільки контрастують із періодом 1970-х і
початком 1980-х років, які певною мірою позначились на зневірі
макроекономістів у можливості досягнення цінової динаміки часів золотого
стандарту, що спонукають окремих дослідників до дуже яскравих метафор.
Наприклад, функціонер Банку міжнародних розрахунків Е. Крокетт
стверджує: “Уявімо собі повернення у 1970-ті – у ті часи, коли після
першого нафтового шоку інфляція почала вимірюватись двозначними
числами і зростала. Як би ви тоді сказали центральним банкам, що одного
дня вони будуть функціонувати у світі, де інфляція є низькою і стабільною,
їхні антиінфляційні наміри користуватимуться високою довірою, а вони
будуть мати операційну незалежність, вони ймовірно подумають, що ви
курили заборонені субстанції. І якщо вони би і повірили вашим прогнозам,
вони би гадали, що це, напевно, найкращій з усіх можливих світів” 18 .
Важливим проявом тенденції до зниження інфляції є те, що це є
всеосяжним процесом. Наприклад, К. Рогофф стверджує, що важливість
даного феномена у тому, що він стосується країн з відмінними структурами
економіки, різним рівнем доходу, системами валютних курсів 19 . Як видно з
табл. 1.5., зниження інфляції стає однаково властивим усім регіонам світу.
Попри те, що “рекордсменами” низької інфляції залишаються розвинуті
країни, що також видно і із табл. 1.4., особливо важливе зниження інфляції у
країнах Латинської Америки та Африки, які мали тривалий досвід
гіперінфляції, а також те, що у нових індустріальних країнах Азії рівень
цінової динаміки практично зближується з аналогічним у розвинутих
країнах Заходу.
17
Детальніше теоретичні та емпіричні проблеми даного дослідницького напрямку відображені у: Козюк В.
Незалежність центральних банків. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 248 с.
18
Crockett A. Central Banking Under Test? // Monetary Stability, Financial Stability and the Business Cycle: Five
Views // BIS Papers. – 2003. – № 18. – Р. 1.
19
Rogoff K. Globalization and Global Disinflation // Monetary Policy and Uncertainty: Adopting to a Changing
Economy. Federal Bank of Kansas City Conf.: Jackson Hole. Wyoming, 2003. – P. 77–112.
33