Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Така картина відображає, що перехід фінансової системи до
ринкової моделі та послаблення ролі моделі, що базується на відносинах
(банківської) і спирається на доступ до інсайдерської інформації, стає
найважливішою складовою розвитку нової економіки. З одного боку,
такий тренд можна пояснити намаганнями менеджменту інноваційних
фірм послабити пряму фінансову відповідальність, вислизнути з-під більш
щільного банківського контролю за своєю діяльністю і диверсифікувати
ризики. З іншого боку, домінування непрямого фінансування через
децентралізовану систему фінансових ринків призводить до руйнації
чіткого зв’язку між фінансовими перспективами компаній нової
економіки та ступенем ризику, який випливає із реалізації інноваційних
проектів. По-суті, наслідком таких процесів є суттєве послаблення
стримуючої ролі банків щодо доступу до ресурсів позичальників, які
беруть на себе надмірний інноваційний ризик. Спроможність фінансової
системи диверсифікувати ризики в цьому випадку обертається
протилежною тенденцією: доступ до ресурсів полегшується, навіть якщо
рівень інноваційного ризику є високий і загалом неприйнятний для
фінансування при наявності індивідуальних відносин між позичальником
та фінансовими установами.
Наявність кореспонденції між загальним трендом у бік ринкової
трансформації фінансової системи та домінуванням фінансування фірм
нової економіки через інститути фінансового ринку призводить до того,
що на найбільш ризиковий сектор та сектор, що відтворює системну
невизначеність, починає поширюватись такий фундаментальний недолік
ринкової моделі фінансового ринку як проциклічність. Це явище якраз і
показує, чому ймовірність переростання позитивних сигналів про нові
перспективи у “бульбашку” велика.
Б) Специфіка та високий інноваційний ризик діяльності у новій
економіці призводить до скорочення терміну життя інноваційних
компаній. Наприклад, упродовж 1917–1976 рр. у США потрібно було 30
років для того, щоби було змінено половину зі 100 найбільших публічних
компаній. Між 1977 та 1998 рр. для цього вже було потрібно 12 років.
Упродовж 1980–2001 рр. в США чистий приріст робочих місць відбувався
за рахунок фірм, які функціонували менше, ніж 5 років, тоді як фірми із
тривалішим часом функціонування зменшували кількість зайнятих 379 . Така
тенденція руйнує роль кредитних історій для оцінки ризиковості
фінансування. Природно, що банки намагатимуться уникнути додаткових
ризиків, пов’язаних із невизначеним статусом надійності позичальника.
379 Atkinson R., Correa D. The 2007 State New Economy Index. Benchmarking Economic Transformation in the States. –
Kansas City: Kauffman Foundation, 2007. – Р. 3–4.
329