Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

З табл. 5.10. видно, що поведінка вартості акцій фірм нової
економіки у 1999–2001 рр. нагадує функцію нормального розподілу.
Іншими словами, вона також може бути ототожнена із класичною схемою
Кіндлбергера щодо структурної схеми фінансової кризи. Прикметно, що в
глобальних масштабах кумулятивне зростання вартості акцій нової
економіки зумовило і кумулятивне зростання вартості акцій усього ринку.
У 1999 р. останнє навіть випереджало акції нової економіки, притому, що
відносне зростання абсолютно не відбулося такими швидкими темпами.
На момент падіння ситуація помінялась місцями. Втрати у кумулятивній
та відносній вартості фірм нової економіки в глобальних масштабах
суттєво перевищили втрати решти ринку, але втрати останнього таки
відбулися. Несиметричною була динаміка вартості акцій фірм нової
економіки в розрізі субсекторів. Найбільшою мірою зросли акції Інтернеткомпаній.
І так само несиметричним було падіння. Тобто кореспонденцію
між висотою зростання та глибиною падіння загалом можна побачити
тільки умовно, хоча найбільшою мірою знецінились акції знову-таки
Інтернет-компаній.
З цього можна було би зробити найпростіший висновок про те, що
швидке зростання та падіння акцій нової економіки є класичним
прикладом фінансової “бульбашки”. Однак довгострокова картина
зростання капіталізації ринку акцій щодо ВВП у розрізі розвинутих країн
(табл. 5.11.) вимагає уточнень.
Таблиця 5.11.
Капіталізація ринку акцій в окремих розвинутих країнах до та після злету
вартості акцій фірм нової економіки, % ВВП
1978 1983 1988 1993 1998 2000 2003
Франція 5 5 10 20 70 100 50
Італія 2,5 5 14 12 24 65 42
Німеччина 15 15 18 20 48 60 32
Японія 14 14 30 18 17 23 20
Велика
25 25 74 78 150 180 100
Британія
США 25 25 42 50 100 150 80
Джерело: Wealth and Asset Price Effects on Economic Activity // ECB Occasional Paper. – 2005. – № 29. – Р. 4.
Більш довгострокова картина зростання капіталізації ринку акцій
щодо ВВП відображає, що різкий злет вартості компаній нової економіки
відбувся на певному сприятливому підґрунті. З кінці 1980-х років
спостерігається загальна тенденція до зростання фондових ринків
практично в усіх розвинутих країнах, окрім Японії, в якій після
324