Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

мають найвищу ціну. Тільки перманентний інтенсивний потік інновацій
спроможний суттєво змінити структуру попиту на користь нової
економіки в динаміці за домінування групи А та Б. Б) Однак розширення
доступу до інноваційної продукції на її подальших стадіях життєвого
циклу, а також позитивні наслідки для продуктивності праці призводять
до збільшення реального добробуту, виміряного як в категоріях
факторних винагород, так і в категоріях зростання фінансового багатства.
Далі через ефект доходу можливе зростання попиту на блага
довгострокового користування. Підвищення добробуту суспільства за
рахунок експансії нової економіки підвищує попит на нерухомість та
автомобілі, які наразі разом із суміжними галузями залишаються
належними до сектору старої економіки. Як наслідок, в динаміці можливе
вирівнювання відносних цін або навіть перекіс на користь старої
економіки, зважаючи на те, що вона оперує обмеженими ресурсами, на
відміну від нової економіки, де обмеженість ресурсів умовна 372 .
Врахування цих закономірностей дозволяє стверджувати, що
статичні та динамічні впливи на відносні ціни можуть суттєво
відрізнятися залежно від того, який спектр цін береться до уваги.
Природно, що у випадку статичних ефектів найбільш мінливою є реакція
відносних цін у вузькому розумінні, тобто тих, які вимірюються індексом
споживчих цін. У випадку динамічних ефектів актуалізується значення цін
загалом, які вимірюються дефлятором ВВП. У результаті відмінності між
потоком інновацій та схильністю до них може призводити до
парадоксальних комбінацій, коли високоінноваційна економіка може
стикатись із дефляцією та уповільненням темпів зростання ВВП тільки
тому, що акцент на інноваційній продукції, яка швидко дешевшає,
демонструє, що факт корисності починає домінувати над фактом
кількості. А це породжує відому статистичну дилему, коли швидке
падіння цін на таку продукцію суттєво ускладнює об’єктивну оцінку
вартості ВВП. З іншого боку, акцент на мінливій корисності, а не на
372 Фахівець Інституту міжнародної економіки (Вашингтон) К. Манн наводить аргументи на користь того, що
нова економіка здебільшого має дефляційні наслідки. Це пов’язано із традиційними аргументами щодо
позитивного впливу поширення нових технологій на зростання продуктивності, а також із трансформацією
системи торгівлі та аутсориснгом. Перетворення послуг у товар, що стає предметом міжнародної торгівлі,
суттєво впливає на зниження їх вартості, що передається індексу споживчих цін. Так само нові інформаційні
можливості розширюють спектр втягування економіки у процеси глобалізації з відповідними дефляційними
наслідками. Див.: Mann C. Accelerating the Globalization of America: The Role for Information Technology. – Wash.
(D.C.): IIE, 2006. – 256 p.
Однак тривале зростання вартості первинних ресурсів та посилення тиску підвищення цін на нафту і
сільськогосподарську продукцію в напрямку прискоренні інфляції дозволяє висловити сумнів у підході, згідно з
яким нова економіка впливає на рух цін тільки вниз. Вищепроведений теоретичний аналіз підтверджує
правильність нашої позиції, яка не виключає, що більш обмежені інфляційні сплески внаслідок шоків на ринках
первинних ресурсів можуть дійсно пов’язуватись із наслідками глобалізації та нової економіки.
322