Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

Таблиця 5.9. Сектор інформаційних технологій у 10 розвинутих країнах Витрати на інформаційні технології, % ВВП Додана вартість виробництва сектору інформаційних технологій як % доданої вартості бізнес- 320 сектору Інформаційні технології як частка торгівлі Бельгія 5,6 5,8 7,1 Канада 7,5 6,5 9,8 Данія 5,2 6,1 9,8 Франція 5,8 5,3 10,2 Велика Британія 8,0 8,4 14,9 Італія 4,2 5,8 6,3 Японія 6,0 5,8 19,2 Нідерланди 6,7 5,1 15,6 Іспанія 8,2 9,3 14,6 США 8,0 8,7 15,9 Джерело: IT Innovations and Financial Patterns: Implications for Financial System. Report Prepared by Working Group of the Committee on the Global Financial System // BIS Committee on the Global Financial System. – 2002. – Р. 5. І тут потоки капіталу починають виконувати суперечливу місію. Вони дозволяють ще більше розігрівати кон’юнктуру у зростаючих країнах, заохочуючи тим самим прогрес у поширенні нової економіки, навіть якщо він починає межувати з химерністю, відсмоктуючи капітал з тих країн, які демонструють повільніше зростання ВВП та факторної продуктивності, а відтак мають менш привабливий фінансовий ринок. Це породжує фундаментальні перекоси у валютних курсах, виправлення яких може бути дуже болісним і, що найголовніше, зумовленим змінами в комбінаціях потоку інновацій та структури суспільства. Цю закономірність демонструє рис. 5.3. Відмінності у впливі нової економіки на продуктивність факторів та зростання ВВП ↓ Розрив в оцінці вартості активів ↓ Потоки капіталу та перекоси у валютних курсах ↓ Поглиблення розриву в оцінці вартості активів ↓ Фінансові дисбаланси ↓ Глобальна фінансова нестабільність Рис. 5.3. Нова економіка, збільшення диференціалів зростання продуктивності та глобальна фінансова нестабільність: алгоритм зв’язку

По-четверте. Певним джерелом макроекономічних коливань може бути взаємодія між сектором нової та “старої” економіки в контексті поділу суспільства на три розглянутих групи. Так, будь-які міжгрупові зміщення одразу позначаються на зміні структури попиту, що може мати суттєві значення для обох умовних секторів. Наприклад, хай економіка перебуває в стані рівноваги за приблизно рівномірного поділу попиту на товари нової та старої економіки. Автономне збільшення кількості схильних до інновацій одразу позначатиметься на збільшенні попиту на інноваційну продукцію, зменшуючи попит на продукцію старої економіки. Протилежне теж актуально. Природно, що в короткостроковому періоді це одразу повинно викликати реакцію відносних цін, тягнучи за собою наслідки для реального ВВП та зайнятості. Зауважимо, що в теорії реального бізнес-циклу, саме канал зміни відносних цін при умові раціональності економічних агентів відповідальний за привнесення в економіку короткострокових флуктуацій. З цих міркувань, міжгрупові зрушення в структурі суспільства, а також варіативні граничні схильності до споживання в розрізі кожної з груп призводять до ще більшого ускладнення ситуації, приймаючи до уваги неоднорідність потоку інновацій. Так, зрушення у бік групи А та Б за інтенсивного потоку інновацій матиме суттєві наслідки для попиту на продукцію старої економіки. Таке поєднання може суттєво змістити граничну схильність до споживання у бік кориснішої інноваційної продукції, порівняно з попитом на продукцію старої економіки. За слабкого потоку інновацій ситуація не буде протилежною, а скоріше призведе до збільшення заощаджень і вищеописаних процесів. Зрушення у бік групи В та Б матимуть протилежний ефект, але з певним виправленням. Незалежно від інтенсивності інновацій попит на продукцію старої економіки може навіть зрости. Зауважимо, що ця модель демонструє певний статичний ефект міжгрупових зміщень. Динамічні ефекти можуть суттєво відрізнятись і їх прямі наслідки важко описати з допомогою лінійної схеми. В динаміці стають актуальними зворотні зв’язки, взаємозв’язки між середньо- й довгостроковими наслідками розвитку нової економіки та структурою попиту на продукцію нової та старої економік. А) Швидке моральне старіння та падіння цін на інноваційну продукцію призводить до ситуації, коли у середньо- та довгостроковому періоді зміна відносних цін може не відбутись або відкоректуватись до попереднього рівноважного рівня. Це пов’язано з тим, що для агентів, схильних до інновацій, останні цінні тільки тоді, коли вони знаходяться на першій стадії життєвого циклу і 321

Таблиця 5.9.<br />

Сектор інформаційних технологій у 10 розвинутих країнах<br />

Витрати на<br />

інформаційні<br />

технології, % ВВП<br />

Додана вартість<br />

виробництва сектору<br />

інформаційних<br />

технологій як %<br />

доданої вартості бізнес-<br />

320<br />

сектору<br />

Інформаційні<br />

технології як<br />

частка торгівлі<br />

Бельгія 5,6 5,8 7,1<br />

Канада 7,5 6,5 9,8<br />

Данія 5,2 6,1 9,8<br />

Франція 5,8 5,3 10,2<br />

Велика Британія 8,0 8,4 14,9<br />

Італія 4,2 5,8 6,3<br />

Японія 6,0 5,8 19,2<br />

Нідерланди 6,7 5,1 15,6<br />

Іспанія 8,2 9,3 14,6<br />

США 8,0 8,7 15,9<br />

Джерело: IT Innovations and Financial Patterns: Implications for Financial System. Report Prepared by Working Group<br />

of the Committee on the Global Financial System // BIS Committee on the Global Financial System. – 2002. – Р. 5.<br />

І тут потоки капіталу починають виконувати суперечливу місію.<br />

Вони дозволяють ще більше розігрівати кон’юнктуру у зростаючих<br />

країнах, заохочуючи тим самим прогрес у поширенні нової економіки,<br />

навіть якщо він починає межувати з химерністю, відсмоктуючи капітал з<br />

тих країн, які демонструють повільніше зростання ВВП та факторної<br />

продуктивності, а відтак мають менш привабливий фінансовий ринок. Це<br />

породжує фундаментальні перекоси у валютних курсах, виправлення яких<br />

може бути дуже болісним і, що найголовніше, зумовленим змінами в<br />

комбінаціях потоку інновацій та структури суспільства. Цю<br />

закономірність демонструє рис. 5.3.<br />

Відмінності у впливі нової економіки на продуктивність факторів<br />

та зростання ВВП<br />

↓<br />

Розрив в оцінці вартості активів<br />

↓<br />

Потоки капіталу та перекоси у валютних курсах<br />

↓<br />

Поглиблення розриву в оцінці вартості активів<br />

↓<br />

Фінансові дисбаланси<br />

↓<br />

Глобальна фінансова нестабільність<br />

Рис. 5.3. Нова економіка, збільшення диференціалів зростання<br />

продуктивності та глобальна фінансова нестабільність:<br />

алгоритм зв’язку

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!