Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Співставлення теоретичних позицій, представлених у табл. 5.7.–5.8.,
та екстраполяція їх на функціонування полівалютної системи та
мобільність капіталів одразу показує, що нова економіка в цьому
глобальному оточенні скоріше призводитиме до підвищення фінансової
нестабільності. Це обумовлено тим, що зміни в потоках капіталів та
валютних курсів будуть визначатись характером взаємодії між країнами,
які мають відмінні комбінації інтенсивності потоку інновацій та ставлення
до них серед суспільства, а також тим, як ситуація буде змінюватись у
самих країнах. З одного боку, це додає глобальній економіці динамізму, з
іншого – у точках біфуркацій завжди зберігатиметься ризик
нестабільності. Якби глобальна фінансова система з її ендогенною
проциклічністю одразу коректувала платіжні позиції країн, що
перебувають у відмінних позиціях, це ще не становило би такої загрози.
Однак її спроможність фінансувати дефіцити та генерувати
проциклічність створюють передумови для появи суттєвих напружень,
коли бум заохочується поряд із погіршенням балансу платежів, а рецесія
загострюється поряд із погіршенням доступу до капіталів 370 .
Така ситуація перетворює фінансову систему у своєрідний
акселератор збільшення диференціалів зростання ВВП та факторної
продуктивності. Це є принципово важливим моментом, який має
емпіричне підтвердження. Рівень розвитку нової економіки, зростання
факторної продуктивності та динаміка ВВП і ринкової капіталізації
починають суттєво різнитись у розріз розвинутих країн 371 , про що свідчить
табл. 5.9.
370 Існує й інший погляд на зовнішні наслідки нової економіки. Суттєве зростання дефіциту поточного рахунка
США після кризи ринку високотехнологічних компаній пов’язується із компенсуючим зростанням дефіцитів
федерального бюджету, які отримали назву «дефіцити Буша». Див.: Kraay A., Ventura J. The Dot-Com Bubble the
Bush Deficits, and the US Current Account // NBER Working Paper. – 2005. – № 11543 // www.nber.org.
371 Це явище відмічається у багатьох дослідженнях. Наприклад, фахівці МВФ відзначають, що за приблизно
однакового зростання номінальних інвестицій у комп’ютерне обладнання та приблизно однакове падіння цін на
нього у розвинутих країн, останні суттєво відрізняються за ступенем розвитку нової економіки, де лідерство
тримають англосаксонські країни, Нідерланди та Португалія. Див.: Masi De P., Estevao M., Kodres L. Who Has a
New Economy? // IMF. Finance and Development. – 2001. – Vol. 38. – № 2. – Р. 2–10.
Подібної думки дотримуються і фахівці ОЕСР. Вони відзначають, що розрив у розвитку нової
економіки дуже часто обумовлений відмінностями в ставленні до ризикового фінансування венчурних фірм,
інновацій, зокрема це стосується розвитку електронної торгівлі, а також відмінним регуляторним тягарем, який
накладається на підприємницьку діяльність. Вони констатують принципове значення стабільної
макроекономічної ситуації для розвитку нової економіки, оскільки від цього залежить можливість реалізації
інноваційних проектів. Див. : The New Economy: Beyond the Hype. Final Report on the OECD Growth Project.
Meeting of the OECD Council at Ministerial Level. – France: OECD, 2001. – P. 1–28.
Відповідно, чим більш гомогенної ставатиме макроекономічна ситуація у світі, тим більшого значення
набувають суб’єктивно-психологічні та регуляторно-політичні фактори розвитку нової економіки, що є
опосередкованим аргументом на користь методології нашої теоретичної схеми.
319