Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Співставлення теоретичних позицій, представлених у табл. 5.7.–5.8.,<br />
та екстраполяція їх на функціонування полівалютної системи та<br />
мобільність капіталів одразу показує, що нова економіка в цьому<br />
глобальному оточенні скоріше призводитиме до підвищення фінансової<br />
нестабільності. Це обумовлено тим, що зміни в потоках капіталів та<br />
валютних курсів будуть визначатись характером взаємодії між країнами,<br />
які мають відмінні комбінації інтенсивності потоку інновацій та ставлення<br />
до них серед суспільства, а також тим, як ситуація буде змінюватись у<br />
самих країнах. З одного боку, це додає глобальній економіці динамізму, з<br />
іншого – у точках біфуркацій завжди зберігатиметься ризик<br />
нестабільності. Якби глобальна фінансова система з її ендогенною<br />
проциклічністю одразу коректувала платіжні позиції країн, що<br />
перебувають у відмінних позиціях, це ще не становило би такої загрози.<br />
Однак її спроможність фінансувати дефіцити та генерувати<br />
проциклічність створюють передумови для появи суттєвих напружень,<br />
коли бум заохочується поряд із погіршенням балансу платежів, а рецесія<br />
загострюється поряд із погіршенням доступу до капіталів 370 .<br />
Така ситуація перетворює фінансову систему у своєрідний<br />
акселератор збільшення диференціалів зростання ВВП та факторної<br />
продуктивності. Це є принципово важливим моментом, який має<br />
емпіричне підтвердження. Рівень розвитку нової економіки, зростання<br />
факторної продуктивності та динаміка ВВП і ринкової капіталізації<br />
починають суттєво різнитись у розріз розвинутих країн 371 , про що свідчить<br />
табл. 5.9.<br />
370 Існує й інший погляд на зовнішні наслідки нової економіки. Суттєве зростання дефіциту поточного рахунка<br />
США після кризи ринку високотехнологічних компаній пов’язується із компенсуючим зростанням дефіцитів<br />
федерального бюджету, які отримали назву «дефіцити Буша». Див.: Kraay A., Ventura J. The Dot-Com Bubble the<br />
Bush Deficits, and the US Current Account // NBER Working Paper. – 2005. – № 11543 // www.nber.org.<br />
371 Це явище відмічається у багатьох дослідженнях. Наприклад, фахівці МВФ відзначають, що за приблизно<br />
однакового зростання номінальних інвестицій у комп’ютерне обладнання та приблизно однакове падіння цін на<br />
нього у розвинутих країн, останні суттєво відрізняються за ступенем розвитку нової економіки, де лідерство<br />
тримають англосаксонські країни, Нідерланди та Португалія. Див.: Masi De P., Estevao M., Kodres L. Who Has a<br />
New Economy? // IMF. Finance and Development. – 2001. – Vol. 38. – № 2. – Р. 2–10.<br />
Подібної думки дотримуються і фахівці ОЕСР. Вони відзначають, що розрив у розвитку нової<br />
економіки дуже часто обумовлений відмінностями в ставленні до ризикового фінансування венчурних фірм,<br />
інновацій, зокрема це стосується розвитку електронної торгівлі, а також відмінним регуляторним тягарем, який<br />
накладається на підприємницьку діяльність. Вони констатують принципове значення стабільної<br />
макроекономічної ситуації для розвитку нової економіки, оскільки від цього залежить можливість реалізації<br />
інноваційних проектів. Див. : The New Economy: Beyond the Hype. Final Report on the OECD Growth Project.<br />
Meeting of the OECD Council at Ministerial Level. – France: OECD, 2001. – P. 1–28.<br />
Відповідно, чим більш гомогенної ставатиме макроекономічна ситуація у світі, тим більшого значення<br />
набувають суб’єктивно-психологічні та регуляторно-політичні фактори розвитку нової економіки, що є<br />
опосередкованим аргументом на користь методології нашої теоретичної схеми.<br />
319