Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

інноваційних технологій у практиці бізнесу та конкуренції 366 . Природно,
що це підвищує невизначеність із прогнозуванням динаміки потенційного
ВВП та інтерпретації відхилень від нього вниз чи вгору 367 .
В новій економіці різко загострюється проблема конкуренції
альтернативних технологічних рішень. Певною мірою, це посилює
проблему невизначеності та відносності кожного з виборів, оскільки не
відомо наперед, по якому з технологічних векторів відбудеться більший
прогрес щодо створення та споживання інновацій, внаслідок застосування
яких відбуватиметься довгострокове зростання продуктивності. Так само
спостерігається звуження періоду виняткового володіння новими
знаннями. Внаслідок цього посилюється конкуренція як у сфері нових
розробок, так і в економіці загалом, що підвищує попит на інвестиції.
Генерування високого попиту на інвестиції в новій економіці, яке
призводить до перманентного зростання пропозиції фінансових активів,
обумовлено новими ефектами:
• ефект мережі. Згідно з ним колективне зростання продуктивності
можливе тільки за умови, що впровадження цифрових та інформаційних
технологій не буде одиничним, а буде колективним. Ланцюгова реакція
щодо впровадження цього роду інновацій суттєво збільшує попит на
інвестиції як у сфері впровадження технологій, так і у сфері їх
виробництва;
• швидке моральне старіння інноваційної продукції. Внаслідок того,
що кожне наступне покращення якості продукції інформаційнотехнологічного
характеру розширяє можливості подальшого зростання
366 Наприклад, А. Зуєв та Л. Мяснікова констатують, що за винаходом персонального комп’ютера прогрес нової
економіки та революційності інформаційних технологій суттєво сповільнився. Нова економіка перетворилась у
мережу створення та продажу програмного забезпечення, інноваційний потенціал якого дедалі менш значимий,
чому є підтвердженням розвиток аутсорсингу на зростання обсягів створення програмних продуктів у країнах
Сходу. Див.: Зуев А., Мясникова Л. Кризис информационной революции // МЭиМО. – 2005. – № 3. – С. 24–27.
Втім, необхідно внести суттєве уточнення. Не можна ігнорувати, що тільки за останній час сектор високих
технологій домігся суттєвого прогресу в аспектах стиснення пам’яті, швидкості процесорів, віртуалізації
комунікацій. Якщо на сьогодні цей прогрес скоріше породжує кількісні наслідки, а не якісні, порівняно з
винаходом мікропроцесорів та операційних систем як таких, то не відомо, як це позначиться на майбутньому
застосуванні інформаційних технологій. Але вже зараз можна говорити про те, що, по-перше, ринок цифрових
товарів постійно знаходиться в стані напруги через пропозицію нових і нових можливостей, по-друге,
доступність високих технологій зростає за рахунок швидкого падіння цін на інформаційне обладнання та
програмне забезпечення. Саме з цих міркувань стверджуємо, що якщо інформаційна революція і сповільнилась,
то економіка все одно трансформується відповідно до наслідків такої революції. Останнє простежується у
процесах децентралізації і деієрархізації бізнесу, появи сітьового підходу до його організації, удосконаленні
технологій менеджменту та прийняття рішень. А це і є основою нової економіки, безвідносно до думки, чи
мають місце прориви, співставні з винаходом комп’ютера, чи ні.
367 Про це див.: Wagner H. Implications of Globalization for Monetary Policy // IMF Working Paper. – 2001. –
WP/01/184. – P. 1–62.; Cecchetti S. The New Economy and The Challenges for Macroeconomic Policy // NBER
Working Paper. – 2002. – № 8935. – Р. 1–30.
312