Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

скрізь акцент робиться на продуктивності праці як похідній
інформатизації економіки, що і стає причиною некейнсіанської поведінки
макроекономічних змінних, необхідно визнати потребу в більш
системному підході до визначення цієї дефініції. Констатування прямого
позитивного впливу зростання продуктивності на макроекономічну
ситуацію не може бути методологічною базою дослідження
макрофінансових аспектів глобальної стабільності. Вони залишаються не
більше, ніж варіантами сучасного пояснення докейнсіанського підходу до
дослідження монетарних явищ та за своєю сутністю не містять
заглиблення у ті аспекти нової економіки, які вміщують елементи
ендогенної нестабільності, навіть якщо вони і є проявом позитивного
динамізму, вираженого, наприклад, зростанням продуктивності.
Так, дослідники МВФ констатують, що часто згадуване розуміння
нової економіки як поєднання стабільного зростання ВВП за низької
інфляції – неповним. Основою цієї дефініції є те, що стабільне економічне
зростання детермінується високим довгостроковим підвищенням
продуктивності праці внаслідок виробництва, споживання, запровадження
та повсюдного проникнення інформаційних та комунікаційних
технологій 360 . Подібної думки дотримуються й інші макроекономісти.
Наприклад, М. Бейлі зауважує, що зростання продуктивності внаслідок
запровадження інформаційних технологій породжує складніший ефект у
вигляді поєднання зниження інфляції із зростанням ВВП, швидкого
падіння цін на інвестиційні активи, що призводить до зростання реальних
заробітних плат. Висока кон’юнктура ринків акцій, зростання попиту на
імпорт є похідними вищезгаданих явищ. За нової економіки відбувається
поширення конкурентного тиску на усі форми діяльності, трансформація
зв’язків між секторами економіки та модифікація виробничої функції 361 .
С. Кечетті елементами нової економіки визначає вищу стабільність циклу
(зростання гнучкості як наслідок модернізації систем управління
запасами; наприклад, з 1959 р. по 1983 р. спостерігалась відносно
стаціонарна поведінка співвідношення між обсягом запасів та обсягами
продажів на рівні 2,1, тоді як після є ситуація зі швидким зниженням
цього коефіцієнта, яка в 2000-х роках досягла 1,54), швидше зростання та
нижчу інфляцію (внаслідок зростання продуктивності), які також є
360
Masi De P., Estevao M., Kodres L. Who Has a New Economy? // IMF. Finance and Development. – 2001. – Vol. 38. –
№ 2. – Р. 2.
361
Baily M. Macroeconomic Implications of New Economy // IIE. – 2001. – P. 1–58.
308