Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

погіршує ситуацію суттєвого зниження ставок у моменти потрясінь.
Фінансові інновації, помножені на інтеграцію глобальних ринків капіталу,
додатково роблять ситуацію складнішою. В цих умовах суттєве зниження
ставок задля компенсації попиту, втраченого в умовах різкого падіння
вартості фінансових активів, необхідно вважати невиправданим.
Найхарактернішим прикладом цього можна визнати занадто різке
зниження ставок ФРС у 2001 році та повільний вихід зі смуги дешевих
грошей. Небачений приріст іпотечного кредитування з 2002 року призвів
до того, що переоцінка перспективного зростання добробуту
домогосподарствами вилилась у кризу іпотечного ринку США у 2007
році. За цим потяглася криза ліквідності та обвал фінансових індексів у
глобальних умовах, оскільки іпотечні активи фінансових установ були
сек’юритизовані, а пасиви, якими вони рефінансувались, стали предметом
обігу на глобальних ринках. Наприклад, близько 8 млрд. дол.
рефінансованих іпотечних кредитів США перебувало у глобальному
обігу, прив’язуючи фінансову ефективність їх власників до неадекватно
спрогнозованого фінансового стану домогосподарств Америки. Зниження
ставок ФРС як реакція на іпотечну кризу наприкінці 2007 р. ситуацію не
виправила, а зниження ставок на початку 2008 р. відповідно до
погіршення фінансової кон’юнктури тільки погіршило ситуацію в інших
сферах глобальної економіки. Останнє стосується продовження зростання
цін на нафту, підвищення вразливості структурно негнучкої економіки
зони євро в умовах швидкого падіння курсу долара та додаткових
стимулів для експансії азійських експортерів, які, однак, суттєво
втрачають від знецінення доларових авуарів. Як наслідок, здороження
продуктів у поєднанні зі зростанням цін на енергоресурси переростає в
загрозу глобальної інфляції на тлі невизначеності щодо майбутнього
врівноваження глобальних фінансових дисбалансів, при тому, що ситуація
в самих США суттєво не покращилась.
З цього можна зробити загальний висновок про те, що врахування
фінансових факторів у макроекономічній моделі економіки, на основі якої
реалізується монетарна політика, обов’язкове, але не у формі механічної
акомодації фінансових шоків. Альтернатива полягає у розширенні
горизонту політики та потребі зважати на ширший набір макрофінансових
змінних при встановленні ставок проценту та реалізації політики щодо
ліквідності на грошовому ринку. Основна причина такого більш
обережного підходу полягає у необхідності врахування міжчасових
303