Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

переливів без суттєвих наслідків для очікувань щодо інфляції, а
фінансовим гравцям буде дано чіткий сигнал, що вони повинні брати на
себе відповідальність щодо валютної доходності, яка буде змінюватись
мірою реакції валютного курсу на зміну в потоках капіталу, обумовлених
спекулятивною інтерпретацією процентних диференціалів. Саме з цих
міркувань реакції центральних банків на фінансові потрясіння в
історичній перспективі далеко не завжди систематичні, а переважно
селективні і такі, що враховують конкретні обставини. Включення
фінансових індикаторів у функцію реакцій не може врахувати усю
повноту нелінійних зв’язків між фундаментальними змінними та
ситуацією на фінансових ринках. Саме комплексність підходу до аналізу
проблеми є передумовою оптимальної реакції, яка у такий спосіб,
природно, перестає бути механічним фактором зміни процентних
ставок 356 .
Нетрадиційний аргумент передбачає, що реакція на фінансові шоки
заохочує моральний ризик, тим самим ірраціоналізуючи виконання
центральним банком роль кредитора останньої інстанції. Спекулятивний
характер поведінки окремих фінансових показників робить проблему
морального ризику ще більш явною.
Дещо відрізняється погляд на цю проблему, що враховує ендогенні
аспекти фінансової нестабільності. Збереження статусу кво в цій ситуації є
наслідком того, що суттєве падіння процентних ставок у розпал
фінансових потрясінь чи після них є заохоченням до розкручування
нового фінансового циклу, коли з’являються неприродні можливості
збільшення кредитних зобов’язань, які стимулюють попит, як правило, на
ті блага, споживання яких дуже часто неможливе без залучення коштів
фінансової системи. В основному це стосується іпотеки чи масштабних
промислових активів. Падіння ставок збільшує попит на іпотеку та нові
активи; це призводить до зростання вартості активів, що покращує
можливості здійснення додаткових запозичень (ефект статей балансу); це
призводить до акселерації внутрішнього кредиту та збільшення
зобов’язань фінансової системи, що розігріває споживання і так далі, аж
поки не з’являться передумови для фінансового обвалу. Швидкість, з
якою фінансовий цикл переростає у появу фінансових дисбалансів, тільки
356 Schwartz A. Asset Price Inflation and Monetary Policy // NBER Working Paper. – 2002. – № 9321. – Р. 1–22.;
Cecchetti S., Genberg H., Wadhwani S. Asset Price in a Flexible Inflation Targeting Framework // NBER Working
Paper. – 2002. – № 8970. Р. 1–22.; Bordo M., Jeanne O. Monetary Policy and Asset Prices: Does “Benign Neglect”
Make Sense? // IMF Working Paper. – 2002. – WP/02/225. – P. 1–27.
302