Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Франції, відповідно, 93, Великій Британії – 98, і тільки в Німеччині – 132 14 .
В основі збільшення обсягів монетарного золота знаходиться відкриття
нових родовищ та підвищення продуктивності у добувній галузі, що
припало саме на 1890-ті. Як наслідок, простежується очевидний
монетарний за характером зв’язок між динамікою цін і зростанням обсягів
золота. З огляду на те, що навіть за таких умов принципи цінової
стабільності в умовах золотого стандарту не були порушені, а інфляція
жодного разу в розвинутих країнах не перетнула позначки в 5%, принцип
довіри до монетарної політики набуває фундаментального значення. Саме
з цим принципом пов’язано те, що приріст золота сприймався учасниками
ринку капіталів як запорука можливості центральними банками виконати
свої зобов’язання по конвертованості банкнот у золото. Внаслідок цього
не спостерігалось відпливу капіталів та фінансової дестабілізації (тоді як у
сучасних категоріях цю проблему можна було би змалювати наступним
чином: приріст грошової маси (не прив’язаної до золота, як за часів
першої хвилі глобалізації) сприймається як проінфляційний та
дестабілізаційний, внаслідок чого формується недовіра до курсової
політики центрального банку, що зумовлює відплив капіталів і,
відповідно, валютно-фінансову кризу).
У світлі вищесказаного динаміка інфляції за другої хвилі глобалізації
розвивається за протилежним алгоритмом, що, у першому наближенні, є
відображенням відмінностей у базових інституціональних та
функціональних засадах діяльності центробанків 15 . Зокрема, тут
насамперед необхідно зауважити, що у випадку золотого стандарту
інфляція прив’язана до запасів монетарного золота, тобто визначається не
тільки намірами центральних банків, але й автономними змінами в
обсягах монетарного золота. Розмінність банкнот на золото хоч і
вважалась фундаментальною передумовою усунення ризику негативної
для економіки цінової динаміки, проте не враховувала, що приріст обсягів
металевих резервів може зумовлювати інфляційні процеси. В сучасних же
умовах останні пов’язанні з макроекономічними феноменами,
структурними зрушеннями та рішеннями центральних банків. Тобто
знижувальний тренд інфляції (на відміну від підвищувального за часів
золотого стандарту) є проявом складніших та взаємопов’язаних явищ,
14 How Has Globalization Affected Inflation // World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash. D.C., 2006. – Р. 113.
15 Про відмінність інфляційних процесів в розрізі хвиль глобалізації навіть попри співмірний рівень цінової
динаміки вже зауважено нами у: Козюк В. В. Монетарна політика у глобальних умовах. – Тернопіль:
Підручники та посібники, 2007. – С. 40–42.
30