Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Стосовно іманентних рис проциклічності, властивих фінансам, то це
обумовлено тим, що для початку фінансового циклу потрібні умови, які
призводять до зростання фінансових агрегатів економіки, незалежно від
структурних характеристик фінансової системи чи монетарної політики.
Якщо мислити функціонально і дозволити дискретну експлікацію циклу,
то можна побачити, що фінансовий цикл починається на тлі дуже низьких
процентних ставок. Останні можуть бути або результатом завершення
попереднього циклу у вигляді ринкового обвалу, коли падіння вартості
фінансових активів і макроекономічна реакція на це позначились на
падінні ставок проценту, або наслідком екзогенних шоків, пристосування
до яких зумовлює зниження їх рівнів. Можливості отримання дешевих
кредитів спонукають до збільшення запозичень, що може перерости у
справжній кредитний бум, який підігріває споживання, нові горизонти
якого потребують нових кредитів і т. д.
Зауважимо, що описаний бум запозичень може виникнути тільки в
умовах, коли економічні агенти з оптимізмом оцінюють майбутній
перманентний дохід, інакше вони би не запозичували. Однак проблема
полягає в тому, що така оцінка далеко не завжди є об’єктивним вододілом
між очікуваннями зростання чи стагнації майбутніх доходів. По-перше, це
може бути обумовлено схильністю до ризику a priori. По-друге,
сигналами з боку макроекономічних органів щодо майбутнього економіки
і варіантів його покращення. Довіра до таких органів також важлива.
Наприклад, довіра до центробанку, який знизив ставки в умовах ризику
дефляції, допускає, що економічні агенти будуть розраховувати на
відсутність глибокої рецесії у майбутньому, а сама довіра також
означатиме, що стрибка інфляції в умовах зростання не буде і ставки із
запізненням почнуть реагувати на її прискорення, дозволяючи відносно
легко обслуговувати тягар боргів, взятих напередодні. По-третє, глобальна
інтеграція також є джерелом розширення площі доступної інформації,
необхідної для формування раціональних очікувань майбутньої
економічної ситуації. Ефекти диверсифікації джерел доходів та активів,
закордонна діяльність та ефект оцінки вартості активів тощо також є тими
факторами, які можуть впливати на формування позитивного очікування
майбутнього, що спонукає до збільшення запозичень в умовах падіння
рівня ставок. З цих міркувань цілком природно, що в умовах Великої
депресії падіння ставок не обернулось швидким нагромадженням боргів і
не стало причиною початку нового фінансового циклу, тоді як падіння
ставок у 2001 р., відомому своїми подіями, – навпаки.
289