Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

фундаментальних процесів; формування казино-економіки, коли
спекулятивні процеси розвиваються за власним алгоритмом, відірваним
від фундаментальних процесів у фінансовому та реальному секторах;
підхід короткостроковості, згідно з яким розбіжність в оцінці перспектив
бізнесу фінансовими ринками та менеджерами призводить до
коректування бізнес-планів на користь бачення перших, а не других
тощо) 336 та приймаючи до уваги розвідки представників Австрійської
школи, Кіндлбергера та Мінскі тощо, фактор початкової переоцінки
інвестиційних перспектив є принциповим елементом розвитку
фінансового циклу. Причому, він щільно пов’язаний із проблемою
невизначеності, асиметрії інформації та суб’єктивності. Спільним також в
усіх аналізованих підходах є аналіз фінансового циклу як відносно
автономної системи.
Разом з тим, аналіз фінансового циклу як автономної проблеми в
рамках фінансового сектору не враховує, що еволюційні зміни в
макроекономічному середовищі фінансових ринків та трансформація самої
фінансової системи можуть викликати до життя зрушення, які
відображають детермінованість зазначених процесів. Остання не є
антагонізмом щодо автономного аналізу фінансової нестабільності, а
швидше є спробою пояснити, як зміна макроекономічного та структурного
ландшафту економіки перетворює ендогенну фінансову нестабільність у
похідне явище. Різниця тут лише в тому, що в аналізованих підходах
ендогенна нестабільність у сфері фінансової системи є хоч і природним
(майже надісторичним) аспектом розвитку усієї ринкової системи, але
відносно маргінальним з точки зору частоти прояву у своїх найбільш
драматичних формах, тоді як в детермінованих координатах ця
нестабільність переростає у явище із зростаючим статусом, системно
поєднаним із виникненням нового середовища сучасної економіки. Саме
таку позицію займають представники ньюенвайронменталізму (від англ. –
нове середовище (new environment)) – сформованому в Базелі, що
підкреслює свій генетичний зв’язок із Австрійською школою, але на
відміну від прокейнсіанських позицій Кіндлбергера та Мінскі, є більш
схильним до традиції докейнсіанського аналізу.
Якісні зміни, що визначають зростаюче значення ендогенної
фінансової нестабільності, сприймаються представниками цієї течії як
336 Узагальнення з даного приводу, зроблене німецьким економістом М.Бінсвангером, наводиться у:
Несветайлова А. Экономическое наследие Хаймана Мински // Вопросы экономики. – 2005. – № 3. – С. 108–109.
279