Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Наявність цієї проблеми була помічена Х. Мінскі, який у рамках теорії системної крихкості визначає наявність трьох ключових проблем. По-перше, – це дворівнева система цін: ціни в реальному секторі та ціни у фінансовому секторі, неспівпадіння яких є відображенням або недооцінки вартості бізнесу і певної стагнації, або переоцінки і розкручування спіралі дисбалансів. По-друге, – це неоднорідний характер фінансової поведінки на мікрорівні щодо ставлення до ризику і, відповідно, вибору стосовно того, яким повинно бути співвідношення між строковою структурою активів та пасивів. Тут Мінскі виділяв такі варіанти фінансування. Консервативне, або хеджоване фінансування – коли доходи повинні перевищувати витрати на погашення боргів у майбутньому. Спекулятивне фінансування, – коли доходи можуть бути нижчими за вартість обслуговування боргів у окремі моменти у майбутньому. Такий розрив повинен покриватись за рахунок рефінансування боргів. Понзіфінансування, – коли очікувана різниця між доходами та поточними витратами не перевищуватиме грошові зобов’язання із виплат по боргах в усіх чи в більшості періодів. Оскільки в рамках економіки перехід від одного варіанту фінансування до іншого є непередбачуваним та відносно довільним, то це призводить до того, що рівні ризику, які генеруються на мікрорівні і потім ретранслюються на діяльність фінансового сектору, також коливаються, призводячи або до появи чи то більш стабільних періодів, чи то більш нестабільних. Якщо включити в цю схему варіації в часі аналогічного ставлення до проблеми фінансування у фінансовому секторі, то в результаті економіка стикається з природною ендогенною нестабільністю. По-третє, – це проблема невизначеності, яка робить будьякий момент розгортання спіралі манії, паніки та краху унікальним. Остання полягає в тому, що взаємодія між макроекономічними та структурними факторами, з одного боку, і суб’єктивними сприйняттями та оцінками, з іншого боку, визначає історичну конкретику актуалізації системної крихкості, глибину її впливу, а також ступінь жорсткості фінальної розв’язки 335 . Як видно з огляду подібних підходів до аналізу ендогенної нестабільності фінансової системи (витіснення більш прибутковими фінансовими активами реальних інвестиційних вкладень; домінування фінансових процесів над реальними щодо визначення поведінки 335 Minsky H. Can “It” Happen Again? – N. – Y.: Sharpe, 1982. 278
фундаментальних процесів; формування казино-економіки, коли спекулятивні процеси розвиваються за власним алгоритмом, відірваним від фундаментальних процесів у фінансовому та реальному секторах; підхід короткостроковості, згідно з яким розбіжність в оцінці перспектив бізнесу фінансовими ринками та менеджерами призводить до коректування бізнес-планів на користь бачення перших, а не других тощо) 336 та приймаючи до уваги розвідки представників Австрійської школи, Кіндлбергера та Мінскі тощо, фактор початкової переоцінки інвестиційних перспектив є принциповим елементом розвитку фінансового циклу. Причому, він щільно пов’язаний із проблемою невизначеності, асиметрії інформації та суб’єктивності. Спільним також в усіх аналізованих підходах є аналіз фінансового циклу як відносно автономної системи. Разом з тим, аналіз фінансового циклу як автономної проблеми в рамках фінансового сектору не враховує, що еволюційні зміни в макроекономічному середовищі фінансових ринків та трансформація самої фінансової системи можуть викликати до життя зрушення, які відображають детермінованість зазначених процесів. Остання не є антагонізмом щодо автономного аналізу фінансової нестабільності, а швидше є спробою пояснити, як зміна макроекономічного та структурного ландшафту економіки перетворює ендогенну фінансову нестабільність у похідне явище. Різниця тут лише в тому, що в аналізованих підходах ендогенна нестабільність у сфері фінансової системи є хоч і природним (майже надісторичним) аспектом розвитку усієї ринкової системи, але відносно маргінальним з точки зору частоти прояву у своїх найбільш драматичних формах, тоді як в детермінованих координатах ця нестабільність переростає у явище із зростаючим статусом, системно поєднаним із виникненням нового середовища сучасної економіки. Саме таку позицію займають представники ньюенвайронменталізму (від англ. – нове середовище (new environment)) – сформованому в Базелі, що підкреслює свій генетичний зв’язок із Австрійською школою, але на відміну від прокейнсіанських позицій Кіндлбергера та Мінскі, є більш схильним до традиції докейнсіанського аналізу. Якісні зміни, що визначають зростаюче значення ендогенної фінансової нестабільності, сприймаються представниками цієї течії як 336 Узагальнення з даного приводу, зроблене німецьким економістом М.Бінсвангером, наводиться у: Несветайлова А. Экономическое наследие Хаймана Мински // Вопросы экономики. – 2005. – № 3. – С. 108–109. 279
- Page 227 and 228: зростає ще істотні
- Page 229 and 230: кваліфікувати порт
- Page 231 and 232: провідних країн є і
- Page 233 and 234: З точки зору сучасн
- Page 235 and 236: розвинутих країнах
- Page 237 and 238: Наприклад, чим біль
- Page 239 and 240: Однак у світлі проц
- Page 241 and 242: ефективності глоба
- Page 243 and 244: Показники річного
- Page 245 and 246: беруть участь в опе
- Page 247 and 248: Одним з пояснень ць
- Page 249 and 250: фінансових трансфо
- Page 251 and 252: Виходячи з цього, м
- Page 253 and 254: Таблиця 4.18. Окремі
- Page 255 and 256: 4%, Бразилії - 12% та 14%
- Page 257 and 258: 257 Продовження табл
- Page 259 and 260: Однак суттєві успі
- Page 261 and 262: Трансформація глоб
- Page 263 and 264: таке зростання у Ме
- Page 265 and 266: По-четверте, потоки
- Page 267 and 268: 2002 рр. Масштабний в
- Page 269 and 270: вразливості, неста
- Page 271 and 272: вплив фінансової г
- Page 273 and 274: можна вважати прич
- Page 275 and 276: Враховуючи трансфо
- Page 277: підхід з тематикою
- Page 281 and 282: цінової стабільнос
- Page 283 and 284: ув’язки між монета
- Page 285 and 286: послаблюється алок
- Page 287 and 288: зростання вартості
- Page 289 and 290: Стосовно іманентни
- Page 291 and 292: діють як селективн
- Page 293 and 294: чіткі емпіричні св
- Page 295 and 296: По-третє, посилення
- Page 297 and 298: • мобільністю капі
- Page 299 and 300: Як не дивно, але до
- Page 301 and 302: похідної добробуту
- Page 303 and 304: погіршує ситуацію
- Page 305 and 306: функції, починають
- Page 307 and 308: 5.3. Макрофінансовий
- Page 309 and 310: наслідком поширенн
- Page 311 and 312: підвищення ризику,
- Page 313 and 314: продуктивності чи
- Page 315 and 316: Опосередкованим ар
- Page 317 and 318: По-друге. Потік інн
- Page 319 and 320: Співставлення теор
- Page 321 and 322: По-четверте. Певним
- Page 323 and 324: відносно стаціонар
- Page 325 and 326: роздмухування “бу
- Page 327 and 328: Однією з причин, чо
Наявність цієї проблеми була помічена Х. Мінскі, який у рамках<br />
теорії системної крихкості визначає наявність трьох ключових проблем.<br />
По-перше, – це дворівнева система цін: ціни в реальному секторі та ціни у<br />
фінансовому секторі, неспівпадіння яких є відображенням або недооцінки<br />
вартості бізнесу і певної стагнації, або переоцінки і розкручування спіралі<br />
дисбалансів. По-друге, – це неоднорідний характер фінансової поведінки<br />
на мікрорівні щодо ставлення до ризику і, відповідно, вибору стосовно<br />
того, яким повинно бути співвідношення між строковою структурою<br />
активів та пасивів. Тут Мінскі виділяв такі варіанти фінансування.<br />
Консервативне, або хеджоване фінансування – коли доходи повинні<br />
перевищувати витрати на погашення боргів у майбутньому. Спекулятивне<br />
фінансування, – коли доходи можуть бути нижчими за вартість<br />
обслуговування боргів у окремі моменти у майбутньому. Такий розрив<br />
повинен покриватись за рахунок рефінансування боргів. Понзіфінансування,<br />
– коли очікувана різниця між доходами та поточними<br />
витратами не перевищуватиме грошові зобов’язання із виплат по боргах в<br />
усіх чи в більшості періодів. Оскільки в рамках економіки перехід від<br />
одного варіанту фінансування до іншого є непередбачуваним та відносно<br />
довільним, то це призводить до того, що рівні ризику, які генеруються на<br />
мікрорівні і потім ретранслюються на діяльність фінансового сектору,<br />
також коливаються, призводячи або до появи чи то більш стабільних<br />
періодів, чи то більш нестабільних. Якщо включити в цю схему варіації в<br />
часі аналогічного ставлення до проблеми фінансування у фінансовому<br />
секторі, то в результаті економіка стикається з природною ендогенною<br />
нестабільністю. По-третє, – це проблема невизначеності, яка робить будьякий<br />
момент розгортання спіралі манії, паніки та краху унікальним.<br />
Остання полягає в тому, що взаємодія між макроекономічними та<br />
структурними факторами, з одного боку, і суб’єктивними сприйняттями та<br />
оцінками, з іншого боку, визначає історичну конкретику актуалізації<br />
системної крихкості, глибину її впливу, а також ступінь жорсткості<br />
фінальної розв’язки 335 .<br />
Як видно з огляду подібних підходів до аналізу ендогенної<br />
нестабільності фінансової системи (витіснення більш прибутковими<br />
фінансовими активами реальних інвестиційних вкладень; домінування<br />
фінансових процесів над реальними щодо визначення поведінки<br />
335 Minsky H. Can “It” Happen Again? – N. – Y.: Sharpe, 1982.<br />
278