Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Наявність цієї проблеми була помічена Х. Мінскі, який у рамках
теорії системної крихкості визначає наявність трьох ключових проблем.
По-перше, – це дворівнева система цін: ціни в реальному секторі та ціни у
фінансовому секторі, неспівпадіння яких є відображенням або недооцінки
вартості бізнесу і певної стагнації, або переоцінки і розкручування спіралі
дисбалансів. По-друге, – це неоднорідний характер фінансової поведінки
на мікрорівні щодо ставлення до ризику і, відповідно, вибору стосовно
того, яким повинно бути співвідношення між строковою структурою
активів та пасивів. Тут Мінскі виділяв такі варіанти фінансування.
Консервативне, або хеджоване фінансування – коли доходи повинні
перевищувати витрати на погашення боргів у майбутньому. Спекулятивне
фінансування, – коли доходи можуть бути нижчими за вартість
обслуговування боргів у окремі моменти у майбутньому. Такий розрив
повинен покриватись за рахунок рефінансування боргів. Понзіфінансування,
– коли очікувана різниця між доходами та поточними
витратами не перевищуватиме грошові зобов’язання із виплат по боргах в
усіх чи в більшості періодів. Оскільки в рамках економіки перехід від
одного варіанту фінансування до іншого є непередбачуваним та відносно
довільним, то це призводить до того, що рівні ризику, які генеруються на
мікрорівні і потім ретранслюються на діяльність фінансового сектору,
також коливаються, призводячи або до появи чи то більш стабільних
періодів, чи то більш нестабільних. Якщо включити в цю схему варіації в
часі аналогічного ставлення до проблеми фінансування у фінансовому
секторі, то в результаті економіка стикається з природною ендогенною
нестабільністю. По-третє, – це проблема невизначеності, яка робить будьякий
момент розгортання спіралі манії, паніки та краху унікальним.
Остання полягає в тому, що взаємодія між макроекономічними та
структурними факторами, з одного боку, і суб’єктивними сприйняттями та
оцінками, з іншого боку, визначає історичну конкретику актуалізації
системної крихкості, глибину її впливу, а також ступінь жорсткості
фінальної розв’язки 335 .
Як видно з огляду подібних підходів до аналізу ендогенної
нестабільності фінансової системи (витіснення більш прибутковими
фінансовими активами реальних інвестиційних вкладень; домінування
фінансових процесів над реальними щодо визначення поведінки
335 Minsky H. Can “It” Happen Again? – N. – Y.: Sharpe, 1982.
278