Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Share Embed Flag
Download ePaper

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

розгорнутому вигляді фінансові буми та спади є наслідком появи феномена проциклічності фінансової системи. Не маючи жорстких інституціональних та макроекономічних рестрикцій, сучасна фінансова система сприяє виникненню фінансової ейфорії на стадії підйому, але надмірна обережність на стадії рецесії призводить до виникнення різких обмежень щодо доступу до фінансування та інвестицій. Взявши до уваги масштаби розвитку фінансового сектору та його системну трансформацію, глобальну інтеграцію ринків капіталу та їх імперфекції значення проциклічності перетворюється на наріжний камінь глобальної фінансової нестабільності. Методологія аналізу ендогенної нестабільності фінансової системи Панування кейнсіанської методології макроекономічного аналізу суттєво змінило розуміння проблеми нестабільності. Інтерпретуючи Дж. Кейнса та розвиваючи окремі аспекти його ідейної спадщини, більшість кейнсіанців звело таку проблему до невідповідності між фактичним попитом та потенційним випуском з різного роду варіаціями на цю тему. Досвід аналізу ендогенної нестабільності економіки саме з макрофінансової точки зору, започаткований Австрійською школою, певною мірою виявився не затребуваний. Однак саме в рамках цього теоретичного напряму Е. Бем-Баверком, а пізніше Ф.-А. Хаєком та Л. Мізесом були започатковані підходи до пояснення фінансових причин циклічних коливань, макроекономічних флуктуацій загалом. Основна увага представниками цього напряму концентрується на проблемі неспівпадіння в часі потреб у капіталі економічних агентів, які знаходяться на різних стадіях виробництва продукції кінцевого споживання, та можливостей фінансової системи пропонувати такий капітал, враховуючи обмеженість інформації про ситуацію із попитом та пропозицією на ринках, що обслуговують кожну таку стадію виробництва окремо. Наявність такої невизначеності та відносність цих стадій у світлі структурної трансформативності ринкової економіки може призводити до появи необґрунтованих очікувань майбутньої доходності та появи кредитної експансії, так само як і необґрунтованих очікувань майбутніх ризиків, що призводить до появи додаткових рестрикцій пропозиції капіталу. Кредитна експансія тут щільно пов’язана з рухом цін на фінансові активи, а також з інфляцією та дефляцією, що зближує цей 276

підхід з тематикою дискусій про оптимальний варіант організації грошової системи, що були у ХІХ ст. 333 . Важливий аспект проблеми ендогенної нестабільності фінансової системи піднімається Ч. Кіндлбергером. В основі такої нестабільності також перебуває проблема завищених очікувань майбутніх доходностей, яка виникає в умовах появи позитивних “новин”. До останніх відноситься широкий набір як суто суб’єктивних сприйнять тих чи інших власне новин, так і певні позитивні структурні зрушення, які супроводжуються багатообіцяючими інноваціями. Розуміння Ч. Кіндлбергером кризи, що вже стало класичним, відображає наявність трьох фаз – манії, паніки та краху. Вони повною мірою демонструють розкручування спіралі зростання вартості фінансових активів та кореспондуючого буму споживання (манія), яке обертається невизначеністю щодо перспектив самопідтримання та сумнівами в майбутньому доходностей, що випливають з операцій, здійснених на попередній фазі (паніка), та різким обвалом вартості переоцінених активів (крах). Остання фаза стає дуже болісною для фінансової системи, оскільки у фазі манії значна частка ресурсів була спрямована у сегменти, охоплені інвестиційною ейфорією. Переважна більшість фінансових потрясінь, відома історії, може бути описана такою схемою, що цей автор емпірично доводить 334 . З цього випливає, що загалом потік інновацій, який сприймається ринками як перспективна можливість швидкого розширення бізнесу (частка ринку, обсяги реалізації, прибутки, зростання вартості компаній), віддзеркалюється у динаміці фінансових процесів, які, власне, і забезпечують можливості для їх реалізації через систему кредитування чи фінансування прирощених активів у формі акцій чи облігацій. Суб’єктивний фактор, відповідно, відповідальний за те, яким буде зв’язок між новими бізнес-перспективами (які не прогнозуються на перед в силу самої природи інновацій чи характеру “позитивних новин”) та когерентними фінансовими процесами. Стримане сприйняття перспектив робить поведінку змінних реального та фінансового секторів більш симетричною, а ейфорія призводить до відхилення показників останнього від першого в сторону зростання, призводячи до нагромадження дисбалансів. 333 Див.: Snowdown B., Vane H. The Austrian School // Modern Macroeconomics. Its Origins, Developments and Current. – Mas.: E.Elgar Publ., 2005. – P. 474–516, а також – Смит В. Происхождение центральных банков. – Тверь: Институт национальной модели экономики, 1996. – 283 с. 334 Kindlberger Ch. Manias, Panics and Crashes. – N. – Y.: Macmillan, 1996. 277

розгорнутому вигляді фінансові буми та спади є наслідком появи<br />

феномена проциклічності фінансової системи. Не маючи жорстких<br />

інституціональних та макроекономічних рестрикцій, сучасна фінансова<br />

система сприяє виникненню фінансової ейфорії на стадії підйому, але<br />

надмірна обережність на стадії рецесії призводить до виникнення різких<br />

обмежень щодо доступу до фінансування та інвестицій. Взявши до уваги<br />

масштаби розвитку фінансового сектору та його системну трансформацію,<br />

глобальну інтеграцію ринків капіталу та їх імперфекції значення<br />

проциклічності перетворюється на наріжний камінь глобальної фінансової<br />

нестабільності.<br />

Методологія аналізу ендогенної нестабільності фінансової системи<br />

Панування кейнсіанської методології макроекономічного аналізу<br />

суттєво змінило розуміння проблеми нестабільності. Інтерпретуючи<br />

Дж. Кейнса та розвиваючи окремі аспекти його ідейної спадщини,<br />

більшість кейнсіанців звело таку проблему до невідповідності між<br />

фактичним попитом та потенційним випуском з різного роду варіаціями<br />

на цю тему. Досвід аналізу ендогенної нестабільності економіки саме з<br />

макрофінансової точки зору, започаткований Австрійською школою,<br />

певною мірою виявився не затребуваний. Однак саме в рамках цього<br />

теоретичного напряму Е. Бем-Баверком, а пізніше Ф.-А. Хаєком та<br />

Л. Мізесом були започатковані підходи до пояснення фінансових причин<br />

циклічних коливань, макроекономічних флуктуацій загалом.<br />

Основна увага представниками цього напряму концентрується на<br />

проблемі неспівпадіння в часі потреб у капіталі економічних агентів, які<br />

знаходяться на різних стадіях виробництва продукції кінцевого<br />

споживання, та можливостей фінансової системи пропонувати такий<br />

капітал, враховуючи обмеженість інформації про ситуацію із попитом та<br />

пропозицією на ринках, що обслуговують кожну таку стадію виробництва<br />

окремо. Наявність такої невизначеності та відносність цих стадій у світлі<br />

структурної трансформативності ринкової економіки може призводити до<br />

появи необґрунтованих очікувань майбутньої доходності та появи<br />

кредитної експансії, так само як і необґрунтованих очікувань майбутніх<br />

ризиків, що призводить до появи додаткових рестрикцій пропозиції<br />

капіталу. Кредитна експансія тут щільно пов’язана з рухом цін на<br />

фінансові активи, а також з інфляцією та дефляцією, що зближує цей<br />

276

logo

products

Resources

Company

Terms of service
Privacy policy
Cookie policy
Cookie settings
Imprint
Change language
Made with love in Switzerland
© 2024 Yumpu.com all rights reserved

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!