Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

можна вважати причиною кризи валютного курсу, дестабілізує фінансову
систему. За аналогією з трансмісійним механізмом передачі імпульсів з
боку рішень центробанку динаміці сукупного попиту, експансивна
політика приводить у дію цілий набір взаємозв’язків між грошовою
пропозицією, фінансовими посередниками та реальним сектором. Саме
внаслідок того, що надмірна монетарна експансія призводить до
послаблення ефективності ринкової алокації ресурсів у кожній зв’язній
ланці макрофінансової системи та в розрізі каналів монетарної трансмісії,
криза платіжного балансу з такою легкістю вражає більшість складових
фінансової системи, які, здавалось би, прямо не пов’язані з валютним
курсом та платіжним балансом.
З цих міркувань глибина та масштаби криз 1990-х років спонукали
до виходу за рамки тільки монетарного погляду на платіжний баланс та
розширення спектру аналізу за рахунок врахування набору фінансових
факторів загалом та ряду мікроекономічних підходів. Найповніше підходи
до розуміння глобальних дестабілізацій такого роду висвітлені
Б. Ейченгріном, який привертає увагу до чотирьох принципових проблем:
нестабільної макроекономічної політики; крихкої фінансової системи;
інституціональної слабкості; імперфекцій глобальних ринків капіталу
(табл. 5.1.). Як зазначає сам Б. Ейченгрін, ці причини не взаємовиключні;
вони взаємодоповнюють одна одну, тим самим віддзеркалюючи
складність проблеми 331 .
Таблиця 5.1.
Причини фінансової нестабільності: узагальнений підхід на основі
досвіду валютно-фінансових потрясінь 1990-х років
Причина Характеристика
Нестабільна
макроекономічна політика
Проведення експансивної монетарної та фіскальної політики,
несумісної з валютно-курсовими пріоритетами, є домінуючим
фактором дестабілізації. Банківські кризи стають наслідком
намагання уряду спонукати банки до придбання боргових
інструментів, з допомогою яких фінансується значний
бюджетний дефіцит. З іншого боку, макроекономічні
негаразди такого роду є похідними браку інституціонального
захисту центральних банків та контролю за збалансованістю
бюджету. Інституціональні зрушення, спрямовані на
підвищення незалежності центробанків та накладання
обмежень на можливості маніпулювання дефіцитами
відповідно до електорального циклу стають найкращими
альтернативами для запобігання фінансовим кризам.
331
Eichengreen B. Financial Stability // Memorandum on Behalf of the International Task Force on Global
Public Goods. – 2004. – Jan. 26. – P. 6.
273