Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

вразливості, нестабільності та вірогідності дефолтів. Змінюється форма та
характер потрясінь відповідно до зміни структури фінансової системи та її
способу взаємодії зі сферою макроекономічної політики. В сучасних
умовах внутрішній борговий ринок опиняється під впливом з боку нових
загроз, таких як ситуація у фінансових центрах та зростання цін на
первинні ресурси. Будь-які негативні зміщення на мікроекономічному
рівні в умовах чутливості внутрішнього фінансового ринку до екзогенних
шоків одразу посилюватимуть вірогідність внутрішніх дефолтів. Це
означає, що одного тільки відходу від зовнішніх запозичень і уникнення
вірогідності суверенних дефолтів по зовнішньому боргу замало для
забезпечення фінансової стабільності. Акцент на внутрішній здоровій
макроекономічній політиці та адекватних діях внутрішніх наглядових
інституцій не може бути усунутий тільки преференцією внутрішніх
запозичень над зовнішніми 324 .
По-п’яте, вразливість країн з ринками, що виникають, до
глобальних потоків капіталу змінює їх роль з позиції досягнення
економічного зростання та забезпечення макроекономічної стабільності.
Звертання до історичного досвіду першої хвилі глобалізації
підкреслює, що припливи короткострокового капіталу внаслідок дії
різного роду кон’юнктурних факторів (диференціали процентних ставок,
наприклад) справляє мало позитивного впливу на економічне зростання. У
свою чергу ж вразливість до криз зростає, а самі кризи залишають
приховані негативні довгострокові наслідки 325 . Так само, вразливість країн
до криз по типу “раптова зупинка” вища там, де був значний дефіцит
платіжного балансу, нестабільне економічне зростання, зовнішній борг,
тоді як там, де була прихильність до золотого стандарту й висока
торговельна відкритість ймовірність настання таких криз була незначною.
Це саме стосується зв’язку між економічним зростанням та глибиною
кризи 326 .
324 Ряд останніх досліджень з історії фінансових потрясінь показує, що переорієнтація з зовнішніх запозичень на
внутрішні в сукупності із погіршенням макроекономічної політики нічим не краще зовнішніх запозичень разом
із хорошою чи поганою макрополітикою. Фінансова стабільність в умовах інтеграції ринків дедалі більше стає
залежною від шоків, яких зазнають фінансові центри, та від обвали світових цін на первинні ресурси. Так само,
зміна боргової моделі вимагає удосконалення внутрішніх інституцій фінансового ринку, а не пошуку нових і
нових форм подолання фінансових проблем з допомогою міжнародних інституцій. Див.: Reinhart C., Rogoff K.
This Time is Different: A Panoramic View of Eight Centuries of Financial Crises // NBER Working Paper. – 2008. – №
13882. // www.nber.org.; Arellano C., Kocherlakota N. International Debt Crises and Sovereign Default // NBER
Working Paper. – 2008. – № 13794. // www.nber.org.
325 Bordo M., Meiissner Ch. Foreign Capital and Economic Growth in the First Era of Globalization // NBER Working
Paper. – 2007. – № 13577. // www.nber.org. Додамо, що сучасний досвід Азійської кризи показує, що навіть
швидке економічне зростання далеко не завжди дозволяє швидко наздоганти до кризовий рівень. Див. Cerra V.,
Saxena S. Did Output Recover from the Asian Crisis? // IMF Staff Papers. – 2005. – Vol. 52. – № 1. // www.imf.org.
326 Bordo M., Cavalo A., Meiissner Ch. Sudden Stops: Determinants and Output Effects in the First Era of
Globalization // NBER Working Paper. – 2007. – № 13489. // www.nber.org.
269