Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

library.tneu.edu.ua
from library.tneu.edu.ua More from this publisher
19.07.2013 Views

актуально на ранніх стадіях утворення платіжних дефіцитів. У результаті, фінансові ринки дають змогу нагромадити значні нерівноважні позиції, а потім відповідно до суб’єктивних уявлень про перспективи їх фінансування запускають в дію механізм курсової корекції, але вже в умовах зупинки припливу капіталів чи за умов їх відпливу. В результаті країна опиняється у більш крихкому стані. Спочатку – у невизначеності, чи коректувати процеси без нагромадження зовнішніх боргів, потім – у стресовій ситуації, але вже з вищим рівнем зовнішньої заборгованості. На думку, Ст. Фішера, поява подібного алгоритму фінансової кризи робить глобальну фінансову систему не менш враженою ризиком, порівняно з 1990-ми роками 318 , хоча і більш гнучкою в пристосуванні до шоків. З іншого боку, збільшення можливих каналів вразливості до змін екзогенних умов є породженням складного та суперечливого процесу нерівномірних еволюції макрополітики, розвитку фінансових систем, структурної адаптації до глобального конкуретного середовища за приблизно однакового впливу дестабілізуючих факторів на волатильні потоки капіталів та поведінку рівня капіталізацій фондових ринків. Як не дивно, але саме розвиток фінансових систем та “визрівання” макрополітики з найбільш примітивних курсових прив’язок і створює передумови для того, щоб кількість каналів ймовірних потрясінь та форм прояву стресових ситуацій зростала, відображаючи когерентний процес між розвитком складності системи та погіршенням її ентропії. По-третє, сприятливі глобальні монетарні умови у вигляді низьких процентних ставок позначаються на зростаючих обсягах зовнішніх запозичень. Якщо в країнах Азії після кризи відбулося різке падіння в обсягах залучення зовнішнього фінансування, то з 2003 р. спостерігається поступове відновлення зовнішніх запозичень. Це саме стосується країн Центрально-Східної Європи, де обсяги зовнішніх запозичень тільки за два останні роки в кілька разів почали перевищувати рівень 2003 року 319 . Подібним до цього є зростання частки нерезидентів на ринках внутрішніх державних облігацій. Наприклад, з 2003 р. до сьогодні 318 Fischer St. Financial Market Liberalization // Financial Globalization. Fifth BIS Annual Research Conference, 19–20 June 2006 // BIS Paper. – 2006. – № 32. – Р. 6. 319 Borio C., Shim I. What Can (Macro-)prudential Policy Do to Support Monetary Policy // BIS Working Paper. – 2007. – № 242. – Р. 11. 262

таке зростання у Мексиці становило з 3% до 10%, в Туреччині – з 4% до 14%, в Угорщині – з 27% до 30%, у Польщі – з 16% до 25% 320 . Однак найнебезпечнішим для глобальної фінансової стабільності є розширення доступу на ринок інструментів з низьким рейтингом і по низьких ставках. Вже зазначалось, що на сьогодні формується тенденція зростання глобальної доступності обсягів активів з низьким рейтингом, що підвищує ризик загальної фінансової стабільності у світі. Проте найбільш цікавим на сьогодні є поява тенденції до суттєвого збільшення розриву у зниженні спредів по інструментах з низьким та високим кредитним рейтингом. Так, упродовж 2003–2007 рр. за рейтингами Standard and Poors спреди по інструментах А – А – знизились в межах 100 базових пункти, спреди по інструментах класу ВВВ – ВВ – знизились в середньому в межах 500 базисних пункти, а по інструментах класу В – ССС+ спреди впали в середньому на 1000 базисних пунктів 321 . Можна побачити, що зміна положення ізокванти, яка описує зв’язок між рейтингом та спредом, нагадує не ефект доходу, як це потрібно було би очікувати в умовах дії тільки факторів зміни ставлення до ризику, властивого інструментам з країн з ринками, що виникають, як класу, а ефект заміщення. В загальному це свідчить про зростаючі можливості збільшувати пропозицію більш ризикових інструментів, тим самим підвищуючи вразливість глобальної фінансової системи до тих чи інших шоків. Втім, те, що такий ефект заміщення має місце, відображає складнішу комбінацію факторів, пов’язаних з глобальними монетарними процесами (низькі глобальні ставки) та зі змінами у ставленні до ризику. Зокрема, утворення незначних спредів по високоякісних інструментах є відображенням дії фактора низьких глобальних ставок, який доповнюється послабленням ефекту домашнього зміщення та зростанням інтересу до активів з країн з ринками, що виникають, як класу, внаслідок чого таким спредам просто вже немає куди падати. А в екстраполяції на спреди по низькорейтингових інструментах ці фактори мали би суттєво заломлюватись на ставлення до ризику. Однак низькі спреди у першому випадку призводять до того, що брак потенціалу їхнього відносного подальшого падіння призводить до випереджаючого падіння спредів у другому випадку. Тобто в умовах глобально низьких процентних ставок 320 Capital Flows to Emerging Markets: Recent Trends and Potential Financial Stability Implications // Bank of England Financial Stability Review. – 2005. – Dec. – Р. 95. 321 Ibid. – P. 101. 263

таке зростання у Мексиці становило з 3% до 10%, в Туреччині – з 4% до<br />

14%, в Угорщині – з 27% до 30%, у Польщі – з 16% до 25% 320 .<br />

Однак найнебезпечнішим для глобальної фінансової стабільності є<br />

розширення доступу на ринок інструментів з низьким рейтингом і по<br />

низьких ставках. Вже зазначалось, що на сьогодні формується тенденція<br />

зростання глобальної доступності обсягів активів з низьким рейтингом,<br />

що підвищує ризик загальної фінансової стабільності у світі. Проте<br />

найбільш цікавим на сьогодні є поява тенденції до суттєвого збільшення<br />

розриву у зниженні спредів по інструментах з низьким та високим<br />

кредитним рейтингом. Так, упродовж 2003–2007 рр. за рейтингами<br />

Standard and Poors спреди по інструментах А – А – знизились в межах 100<br />

базових пункти, спреди по інструментах класу ВВВ – ВВ – знизились в<br />

середньому в межах 500 базисних пункти, а по інструментах класу В –<br />

ССС+ спреди впали в середньому на 1000 базисних пунктів 321 .<br />

Можна побачити, що зміна положення ізокванти, яка описує зв’язок<br />

між рейтингом та спредом, нагадує не ефект доходу, як це потрібно було<br />

би очікувати в умовах дії тільки факторів зміни ставлення до ризику,<br />

властивого інструментам з країн з ринками, що виникають, як класу, а<br />

ефект заміщення. В загальному це свідчить про зростаючі можливості<br />

збільшувати пропозицію більш ризикових інструментів, тим самим<br />

підвищуючи вразливість глобальної фінансової системи до тих чи інших<br />

шоків. Втім, те, що такий ефект заміщення має місце, відображає<br />

складнішу комбінацію факторів, пов’язаних з глобальними монетарними<br />

процесами (низькі глобальні ставки) та зі змінами у ставленні до ризику.<br />

Зокрема, утворення незначних спредів по високоякісних інструментах є<br />

відображенням дії фактора низьких глобальних ставок, який<br />

доповнюється послабленням ефекту домашнього зміщення та зростанням<br />

інтересу до активів з країн з ринками, що виникають, як класу, внаслідок<br />

чого таким спредам просто вже немає куди падати. А в екстраполяції на<br />

спреди по низькорейтингових інструментах ці фактори мали би суттєво<br />

заломлюватись на ставлення до ризику. Однак низькі спреди у першому<br />

випадку призводять до того, що брак потенціалу їхнього відносного<br />

подальшого падіння призводить до випереджаючого падіння спредів у<br />

другому випадку. Тобто в умовах глобально низьких процентних ставок<br />

320 Capital Flows to Emerging Markets: Recent Trends and Potential Financial Stability Implications // Bank of England<br />

Financial Stability Review. – 2005. – Dec. – Р. 95.<br />

321 Ibid. – P. 101.<br />

263

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!