Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

на підвищенні конкурентоспроможності в експортних секторах. Адже
саме за такою логікою розвивались події і у Великій Британії у ХІХ
столітті, і у повоєнних Німеччині та Японії тощо. Поясненням цьому може
слугувати високий екзогенний попит на активи, походженням з цієї
країни. Це породжує проблему нагромадження дисбалансів у глобальній
економіці, в результаті валютний курс не сам по собі почне
пристосовуватись до нових рівноважних умов, а разом із пристосуванням
до них дисбалансів. Саме з цих міркувань існують проблеми з виявленням
внутрішніх факторів впливу на поведінку курсу долара США впродовж
1990-х років, коли монетарні та фіскальні чинники впливу на
споживання/платіжний баланс не були настільки яскраво виражені,
порівняно з 1980-ми (обмежувальний вплив) та 2000-ними (стимулюючий
вплив) 296 . З цих міркувань валютний курс повинен розглядатися як один з
інструментів корекції дисбалансів загалом у глобальній економіці, а не
тільки в одній країні. Природно, що його плавання стимулює до більш
ефективного виконання цієї місії (за рахунок перекладання ризиків зміни
паритетів на учасників ринку), порівняно з цілеспрямованими
інтервенціями, покликаними спрямувати його на траєкторію, рівноважний
характер якої стає дедалі більше і більше умовний.
Експансія валютних ринків як відображення трансформації
глобальної фінансової системи
Експансія валютних ринків, яка розпочалась когерентно з процесами
фінансової лібералізації та переходом на плаваючі курси, дуже часто
ототожнюється з розглянутою вище моделлю “відриву” фінансового
сектору від реального, перетворення першого на віртуальний обіг
спекулятивних операцій. Мексиканська та Азійська криза, російський
дефолт та турбулентності у багатьох країнах з ринками, що виникають,
впродовж 1990-х років вважають невід’ємним наслідком ринкового
фінансового домінування у сфері обігу валют 297 .
296 Наприклад, існують дослідження, згідно яких платіжний дефіцит США може бути зведений до дії фіскальних та
монетарних чинників у 1980-х та 2000-х, але не у 1990-х, при тому, що фактори продуктивності праці більше актуальні
у перший період, будучи викликані першою хвилею дерегуляції та податкових реформ адміністрації Рейгана, а не
впродовж 1990-х, коли почала розвиватись нова економіка та високотехнологічні компанії. Див.: Bems R., Dedola L.,
Smets F. US Imbalances. The Role of Technology and Policy // ECB Working Paper. – 2007. – № 719. – Р. 5–40.
297 Яскравим прикладом такого підходу слугують наступні праці: Стігліц Дж. Глобалізація та її тягар / Пер. з англ. –
К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2003. – 252 с.; Сорос Дж. Новая глобальная финансовая архитектура // Вопросы
экономики. – 2000. – № 12. – С. 56–84; Роль мировых рынков в условиях глобализации // Экономика и управление в
зарубежных странах (по материалам иностранной печати). – Информационный бюллетень № 2. – М.: ВИНИТИ,
2003. – С. 18–32; Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / Керівник авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. –
К.: КНЕУ, 2001. – 798 с.; Пахомов Ю. М., Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В. Національні економіки в глобальному
конкуретному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 237 с.; Шишков Ю. Мировая финансовая система: необходимость
реформ // МЭиМО. 1999. – № 11. – С. 3–8; Абалкин Л. Ещё раз о бегстве капитала из России // Деньги и кредит. –
2000. – № 2. – С. 24–30.
238