Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Наприклад, чим більш розвинутим та глибоким є фінансовий ринок однієї
країни, порівняно з іншою, тим більшою мірою фінансовий сектор першої
схильний до ризикової поведінки, а рівень заощаджень у ній знижується,
адже розриви у споживанні та інвестуванні забезпечується не через
минулі та поточні заощадження, а через можливості перерозподіляти
фінансові активи та ризики. Внаслідок цього перша країна опиняється в
ситуації з низькими заощадженнями, високим поточним споживанням,
платіжним дефіцитом, зростаючими чистими зовнішніми зобов’язаннями,
але з високою нормою дохідності на вкладений капітал. Тоді як друга
займає протилежну позицію. В підсумку це призводить до того, що
дисбаланси самовідтворюются, але і самопідтримуються 293 Невипадково,
що такий поділ породив ситуацію, коли країни з найбільш
модернізованими фінансовими системами – США, Велика Британія,
Канада, Австралія, Нідерланди тощо – мають значні дефіцити поточних
рахунків, тоді як Франція, Німеччина, Бельгія, Італія – тяжіють до балансу
зовнішніх платежів 294 . Це узгоджується з тим, що в перших фінансові
системи є більш схильні до ризику та проциклічності, хоча вони і більшою
мірою спроможні розподілити ризики по усій глобальній економіці 295 . Як
наслідок, роль валютного курсу в детермінації платіжних позицій
послаблюється, а якщо так, то і його можливості в ролі інструмента
корекції дефіцитів/профіцитів також обмежена.
Іншим аспектом цього є те, що комбінація факторів технологічних
зрушень, зростання продуктивності праці і факторів розвитку фінансових
ринків не завжди спроможна пояснити тренди валютного курсу без
врахування процесів у глобальному фінансовому середовищі загалом. Так,
впродовж 1990-х років була тенденція, коли швидше зростання
продуктивності та інновацій в американській економіці призводило до
швидкого зростання фондового ринку, що визначало значний попит на
корпоративні фінансові інструменти, тягнучи вгору курс долара. Тобто
спрацювала схема “фактори реальної економіки – циклічна позиція
порівняно з країнами-контрагентами – валютний курс – платіжний
баланс”. Прискорене погіршення поточного рахунку за рахунок
переоцінки валюти країни, що переживає потужний позитивний шок
продуктивності, втім, залишає запитання, чому такий шок не позначився
293 Mendoza E., Quadrini V., Rios-Rull J-V. Financial Integrations, Financial Deepness and Global Imbalances // IMF.
7 th Jacqes Polak Annual Research Conference. – 2006. Nov. 9–10. – P. 1–34.
294 White W. Procyclicality in the Financial System: Do We Need a New Macrofinancial Stabilization Framework //
BIS Working Papers. – 2006. – № 193. – Р. 2–20.; Borio C. Monetary and Prudential Policies at a Crossroads? New
challenges in the New Century // BIS Working Papers. – 2006. – № 193. – Р. 2–28.
295 How Do Financial Systems Affect Economic Cycles? Chapter 4. // World Economic Outlook. – 2006. – Sept. – P. 1– 34.
237