Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

розвинутих країнах в 3–4 рази, а в країнах з ринками, що виникають, у
1,5–2 рази (рис. 4.1.). Завдяки цьому, зміна валютного курсу призводить
до зміни вартості активів та зобов’язань у власній валюті в масштабах, які
еквівалентні чи перевищують співвідношення дефіциту/профіциту
платіжного балансу до ВВП. Наприклад, якщо вартість зовнішніх активів
становить 200% ВВП, то зниження курсу національної валюти на 5%
призводить до підвищення їх вартості на 10% ВВП у національній
грошовій одиниці і навпаки. У випадку країни, яка займає контр-позицію,
її зобов’язання дешевшають на ті самі 5%, і при подібних масштабах
економіки такі пасиви дешевшають на аналогічні 10%. Це відкриває
широкі можливості для актуалізації ефекту добробуту за рахунок того, що
корекція платіжного балансу може виступати наслідком зміни ринкової
вартості самих активів без участі валютного курсу. Згідно з цим
прикладом, країна, валюта якої знецінилась, опиняється в ситуації
збільшення вартості своїх активів, що може спонукати до експансії
споживання і збільшення попиту на імпорт, тоді як країна, валюта якої
підвищилась у ціні, також стикається із ситуацією підвищення добробуту,
адже її зобов’язання здешевились, що спонукає до експансії споживання
відповідно до ефекту добробуту, що також збільшує попит на імпорт. У
результаті збільшення попитів на імпорт у країнах-контрагентах
компенсує проблему виникнення дефіциту/профіциту в кожній з них
окремо. Виникає ситуація, коли пристосування платіжного балансу
перетворюється на приховані трансферти доброту між країнами,
інтегрованими між собою через перехресне володіння вимогами та
зобов’язаннями.
М. Обстфельд зазначає, що зростання зовнішніх активів та пасивів у
ВВП призводить до того, що національний дохід та торговельне сальдо у
поточному рахунку стають дедалі більш неадекватними вимірниками
зовнішньої позиції країни, а зміни валютного курсу для стабілізації
платіжного балансу насправді справляють дестабілізуючий вплив на
економіку, оскільки змінюють вартість зовнішніх активів та пасивів у
непередбачуваних обсягах 288 . Значення “ефекту оцінки вартості” для США
в процесі зовнішнього пристосування вже досягає третини 289 , а для
розвинутих країн та країн з ринками, що виникають, значення цього
ефекту за останнє десятиліття, порівняно з попереднім збільшилось від 2
288
Obstfeld M. External Adjustment // NBER Working Paper. – 2004. – № 10843. // www.nber.org.
289
Gourinchas P.– O., Rey H. International Financial Adjustment // NBER Working Paper. – 2005. – № 11155. //
www.nber.org.
235