Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

кваліфікувати портфель за ступенем ризику, а тільки за його поділом на
ризик глобального значення та ризик поведінки некорельованої (але більш
ризикової) складової, призводить до того, що неможливо буде визначити
наперед, якому портфелю буде віддана перевага залежно від ступеня
прийняття чи неприйняття ризику. Якщо раніше можна було би говорити
про те, що більш ризикова поведінка призведе до формування портфелів з
певними якостями, а менш ризикова – з іншими якостями, то в умовах
“плати за диверсифікацію” ситуація змінюється якісно на користь
перманентного відтворення невизначеності.
4.2. Передумови та фактори переходу від валютно-боргових
до фінансових джерел нестабільності
Валютний курс та платіжний баланс як ключові елементи
традиційного розуміння нестабільності
Трансформація глобальної фінансової системи та макроекономічних
і інституціональних засад монетарної політики у світі змінили базові
джерела нестабільності.
Так, історично одним з найсуттєвіших джерел нестабільності
тривалий час залишалась проблема платіжного балансу. Функціонування
бретонвудського устрою довело, що ця проблема може однаково
стосуватись розвинутих країн та країн, що розвиваються. Спільним у
цьому випадку є те, що невідповідність внутрішньої монетарної політики
зовнішнім тенденціям призводила до невідповідності валютного курсу
умовам рівноваги, що вимагало його зміни або в міжнародному
централізованому форматі через діяльність МВФ, або через виникнення
валютної кризи. Відхід від цієї системи призвів тільки до появи
відмінностей між розвинутими країнами та рештою світу у сфері
актуалізації нестабільності. Плаваючі курси у перших взяли на себе
значну роль у процесі корекції платіжного балансу, тим самим
підвищуючи значення інших джерел нестабільності, наприклад тих, які
пов’язуються з флуктуаціями фінансових ринків. Сюди можна віднести
спекуляції щодо функціонування механізму європейської валютної змії у
1970-х роках, обвал Нью-Йоркської біржі у 1987 р., нестабільність на
японському ринку нерухомості наприкінці 1980-х років, колапс
британської транснаціональної фінансової установи Baring тощо. Однак і
ця система не виключала того, що зміни монетарних умов у провідних
229