Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

кореляцію його компонентів. У випадку низької ймовірності, якість
портфеля залишиться відносно високою, внаслідок чого він може
розглядатись як стабільний. У цьому випадку вразливість портфеля і
рівень його загальної ризиковості залежить від глобальних факторів. У
другому випадку ризик портфеля визначається ступенем ризику та
питомою вагою його складових. Можливість запобігати такому ризику
багато в чому залежить від ефективності моніторингу макропроцесів у
країнах, з яких походять найбільш ризикові компоненти портфеля. Однак
його слабким місцем буде неможливість спрогнозувати, як позначиться
глобальна дестабілізація на поведінці цін на активи, які в ординарній
ситуації є хоч і більш ризикові, але менш корельовані.
В загальному, можна побачити, що чим більшою мірою фінансова
глобалізація дозволяє розширяти простір для диверсифікації, тим важче
визначити чіткі інвестиційні параметри портфеля, приймаючи до уваги
увесь набір дестабілізаційнх моментів, а також провести сегментацію
ринку з точки зору вибору між ризиком та дохідністю. Невизначеність,
яка виникає в цьому випадку, підсилюється тим, що в наступному періоді
характер і глобального ризику, і ризику окремої складової портфеля
залежить від зміщення вздовж осі ступеня ризиковості поведінки
інвесторів у попередньому періоді.
Ітераційний характер формування відносно завершеного образу
ризику робить систему залежною не стільки від об’єктивних тенденцій,
скільки від суб’єктивних, в основі яких будуть переважати модальності
сприйняття джерел та характеру загроз. Такий підхід методологічно
ув’язується з доктриною імперфекцій ринку капіталу, коли неможливо
чітко класифікувати ситуацію, що призводитиме до перетворення засад
прийняття рішення з раціональних на умоглядні. Варіант зворотного
відбору також неможливо виключати. Наприклад, за песимістичної оцінки
глобальної нестабільності якісний портфель з висококорельованими
складовими може вважатись неефективним, що буде спонукати до
надання переваги більш ризиковому портфелю з низькокорельованою
складовою. Однак за настання такої нестабільності непрогнозована
реакція такої складової призводить до втрат інвестора при тому, що у
нього була краща альтернатива – якісний портфель. Подібна ситуація
може скластись у випадку оптимістичних прогнозів щодо відсутності
глобальних дестабілізуючих моментів, якщо вони не справдяться, та
прогнозованої поведінки некорельованої складової. Отже, неможливість
228