Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

років розрив на користь приватних боргових ініціатив тільки посилився.
Те, що в країнах з ринкам, що виникають, ця тенденція відстає, пов’язано
з такими факторами: складніша макроекономічна ситуація на старті
структурних реформ у фінансовому секторі; пізніший перехід до ринкової
моделі фінансового ринку та потужніша конкуренція з боку банків,
порівняно з розвинутими країнами; відсутність досвіду функціонування
приватного боргового ринку та операцій на ньому; повільна дерегуляція
фінансового підприємництва тощо.
Іншим виміром процесів фінансової трансформації цих країн є
зростання їх значення з точки зору алокації потоків портфельного
капіталу. Наприклад, портфельні інвестиції розвинутих країн в Японію з
2001 р. по 2005 р. зросли з 532 млрд. дол. США до 1025 млрд., аналогічно –
у зону євро, відповідно, – з 6485 млрд. до 13329 млрд., в США – з 2695
млрд. до 4168 млрд., в країни з ринками, що виникають, – з 754 млрд. до
1438 млрд. 274 . Можна спостерігати загальну тенденцію до подвоєння
портфельних інвестиційних вкладень. Найважливіше те, що таке
подвоєння має симетричний характер в розрізі регіонів. Взявши до уваги
менші масштаби економіки, аналогічне збільшення вкладень (у
процентах) у такі країни, порівняно з розвинутими країнами, призводить
до відносного зростання їх значення в системі глобальних портфельних
рішень. Внаслідок цього, відбувається глобальна тенденція розширення
допустимих меж портфельних рішень та посилюється залежність
добробуту глобальних інвесторів від стану фінансових систем цієї групи
країн. З іншого боку, слабші інституціональні основи функціонування
таких систем та ризики макроекономічної нестабільності вносять в усю
глобальну економіку елемент вразливості, пов’язаний із міграцією криз.
Трансформація фінансової системи країн з ринками, що виникають,
модифікує її значення з позиції глобальної стабільності. Так, традиційне
уявлення про значення цієї групи країн для глобальної стабільності
спирається на те, що кризи 1990-х років, особливо Азійська та російська,
призвели до суттєвого коливання глобальних фінансових ринків,
внаслідок чого значення таких країн зростало саме в момент криз.
Дослідження процесів міграції криз також спонукали до утвердження
такого підходу, особливо в контексті регіоналізації валютних криз,
внаслідок чого площа ураження зростає, тим самим стаючи більш
274
Institutional Investors and Asset Allocation // Committee on the Global Financial System Papers. BIS. – 2007. –
№ 28. – Р. 41.
224