Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
рівноважних умов 6 . Останнє принципово важливо, адже від цього залежала динаміка міжнародної ліквідності, отже сукупний попит не тільки в геоекономічних центрах, але і в країнах периферії. Так само, можливості відтягувати момент настання необхідності коректувати внутрішню грошову пропозицію відповідно до зовнішніх умов породжували спотворення у ринкових силах впливу на валютні курси, а отже, провокували валютні та біржові спекуляції. По-друге, дослідження глобальної інтеграції часів золотого стандарту показують, що міграція криз була доволі поширеним явищем, а розповсюдження резонансу кризової ситуації на фінансовому ринку однієї країни було доволі швидким по усій глобальній економіці загалом, що простежувалось через коливання відсоткових ставок по облігаціях та спредів між ставками першокласних позичальників з розвинутих країн та інших позичальників з країн периферії 7 . В цьому контексті, Б. Ейченгрін та М. Бордо констатують, що режим монетарної політики в чистому вигляді не є визначальним фактором убезпечення від криз 8 . Тобто, останні можуть розвиватись як за досить жорсткого з міркувань пристосування до шоків режиму золотого стандарту, так за сучасного більш гнучкого розуміння ефективності монетарної політики. Втім, це не спростовує факту, що аналіз монетарних засад глобальної фінансової стабільності необхідно починати з виявлення базових принципів монетарної політики на національному рівні. Зокрема, будь-яка макроекономічна модель відкритої економіки відображає структурну ув’язку між внутрішньою та зовнішньою рівновагою, яка має монетарну природу і безпосередньо пов’язана з тими макроекономічними змінними, які є або інструментами центрального банку, або знаходяться з такими інструментами у передбачуваному зв’язку. Попри те, що сам режим монетарної політики не оберігає повною мірою від фінансових криз, необхідно констатувати, що монетарний фактор дестабілізацій та потрясінь суттєво варіює залежно від такого 6 Bordo M., Schwartz An. Charles Goodhart’s Contributions to the History of Monetary Institutions // NBER Working Paper. – 2002. – № 8717. – P. 1–21.; Goodhart Ch. Comment / A Retrospective on the Classical Gold Standard 1821- 1931, ad. by M.D. Bordo and A.J. Schwatts. – Chicago: Chicago University Press, 1984. – P. 222–228. 7 Baldwin R., Martin Ph. Two waves of globalization: superficial similarities, fundamental differences // NBER Working Paper. – 1999. – № 6904. – Р. 1–33.; Neal L., Weidenmier M. Crises in the Global Economy from Tulips to Today: Contagion and Consequences // NBER Working Paper. – 2002. – №9147. // www.nber.org.; Eichengreen B., Bordo M. Crises Now and Then: What Lessons From the Last Era of Financial Globalization? // NBER Working Paper. – 2002. – № 8716. – Р. 1–55. 8 Eichengreen B., Bordo M. Crises Now and Then: What Lessons From the Last Era of Financial Globalization? // NBER Working Paper. – 2002. – № 8716. – Р. 1–55. 22
режиму та структурних компонентів макроекономічних та соціальнополітичного оточення його застосування. Це довів розвиток міжнародної валютної системи. В цьому розумінні режим міжнародного золотого стандарту мав концептуальні переваги, порівняно з тими формами реалізації монетарної політики, які прийшли йому на заміну. По-перше, золотий стандарт виконував роль номінального якоря як для економіки загалом, тобто був фактором антиінфляційного призначення монетарної політики, так і фактором фінансової стабільності. В цьому розумінні його позитивна дисциплінуюча роль зводилась до обмежень, які були природними у такому ланцюгу зв’язків як “емісія банкнот (грошова пропозиція) – кредитна експансія – зростання зобов’язань фінансового сектору – погіршення платоспроможності – фінансова дестабілізація”. Подруге, певною мірою він накладав обмеження на фіскальні дисбаланси, оскільки в чистому вигляді унеможливлював монетизацію бюджетних дефіцитів, беручи до уваги те, що основним завданням тогочасних центральних банків було забезпечення розмінності банкнот на золото. Потретє, золотий стандарт як фактор довіри до монетарної політики в умовах фінансових флуктуацій виконував стабілізаційну місію, тобто валютні спекуляції призводили до відновлення рівноваги і свідчили про несумісність надмірної внутрішньої пропозиції грошей та зовнішніх зобов’язань країни за даного, фіксованого у золоті, валютного курсу. Почетверте, прихильність до даного монетарного режиму – слідування його жорстким вимогам до грошової пропозиції – створювало сприятливі передумови для участі країни у глобальних фінансових процесах, що простежувалось через варіацію спредів по облігаціях відповідно до того, як та чи інша країна дотримується механізму його функціонування 9 . Отже, фінансові потрясіння за часів золотого стандарту стосувалися випадків, коли: а) пристосування у фінансовому секторі до жорстких обмежень на грошову пропозицію, що обумовлювались станом платіжного балансу та золотих резервів, відбувалось раптово і швидко, відображаючи ринкову корекцію надмірної експансії активів у фінансовому секторі; б) такі потрясіння перекидались на ринки в інших країнах, призводячи до волатильності курсів цінних паперів; в) країна не дотримувалась “правил гри” золотого стандарту, внаслідок чого потрапляла у пастку 9 Bordo M., Rockoff H. The Gold Standard as a “Good Housekeeping Seal of Approval” // Journal of Economic History. – 1996. – № 56(2). – Р. 389–428.; Bordo M. Monetary Policy Regimes, the Gold Standard, and the Great Depression // NBER Research Summary. – 2000. – P. 1–4. 23
- Page 1 and 2: ВІКТОР КОЗЮК Моног
- Page 3 and 4: ЗМІСТ ВСТУП..............
- Page 5 and 6: Дефінітивні підход
- Page 7 and 8: Прогрес та розвито
- Page 9 and 10: макрофінансових пр
- Page 11 and 12: Зазначимо, що пробл
- Page 13 and 14: У рамках кризової д
- Page 15 and 16: фінансові ринки, як
- Page 17 and 18: РОЗДІЛ 1 МАКРОЕКОНО
- Page 19 and 20: Таблиця 1.1. Монетар
- Page 21: фінансової стабіль
- Page 25 and 26: передумови для від
- Page 27 and 28: кейнсіанськими зас
- Page 29 and 30: Таблиця1.3. Матриця
- Page 31 and 32: аніж протилежна те
- Page 33 and 34: спертися на якийсь
- Page 35 and 36: такими діапазонами
- Page 37 and 38: вплинули на інфляц
- Page 39 and 40: Найцікавішим момен
- Page 41 and 42: піднімання хвилі н
- Page 43 and 44: повинно мати прямі
- Page 45 and 46: якого сформувалася
- Page 47 and 48: Інфляція, % 10 8 6 4 2 Ри
- Page 49 and 50: періоду, по-третє, с
- Page 51 and 52: З наведених на рис.
- Page 53 and 54: • економіка стала
- Page 55 and 56: Щодо пояснень цієї
- Page 57 and 58: Отже, номінальна ко
- Page 59 and 60: потоки капіталу що
- Page 61 and 62: підпорядковуватис
- Page 63 and 64: вудської системи, с
- Page 65 and 66: стабілізаційних пр
- Page 67 and 68: погіршення вікової
- Page 69 and 70: макропоказників). П
- Page 71 and 72: Таке твердження ві
рівноважних умов 6 . Останнє принципово важливо, адже від цього<br />
залежала динаміка міжнародної ліквідності, отже сукупний попит не<br />
тільки в геоекономічних центрах, але і в країнах периферії. Так само,<br />
можливості відтягувати момент настання необхідності коректувати<br />
внутрішню грошову пропозицію відповідно до зовнішніх умов<br />
породжували спотворення у ринкових силах впливу на валютні курси, а<br />
отже, провокували валютні та біржові спекуляції.<br />
По-друге, дослідження глобальної інтеграції часів золотого<br />
стандарту показують, що міграція криз була доволі поширеним явищем, а<br />
розповсюдження резонансу кризової ситуації на фінансовому ринку однієї<br />
країни було доволі швидким по усій глобальній економіці загалом, що<br />
простежувалось через коливання відсоткових ставок по облігаціях та<br />
спредів між ставками першокласних позичальників з розвинутих країн та<br />
інших позичальників з країн периферії 7 . В цьому контексті, Б. Ейченгрін<br />
та М. Бордо констатують, що режим монетарної політики в чистому<br />
вигляді не є визначальним фактором убезпечення від криз 8 . Тобто, останні<br />
можуть розвиватись як за досить жорсткого з міркувань пристосування до<br />
шоків режиму золотого стандарту, так за сучасного більш гнучкого<br />
розуміння ефективності монетарної політики. Втім, це не спростовує<br />
факту, що аналіз монетарних засад глобальної фінансової стабільності<br />
необхідно починати з виявлення базових принципів монетарної політики<br />
на національному рівні. Зокрема, будь-яка макроекономічна модель<br />
відкритої економіки відображає структурну ув’язку між внутрішньою та<br />
зовнішньою рівновагою, яка має монетарну природу і безпосередньо<br />
пов’язана з тими макроекономічними змінними, які є або інструментами<br />
центрального банку, або знаходяться з такими інструментами у<br />
передбачуваному зв’язку.<br />
Попри те, що сам режим монетарної політики не оберігає повною<br />
мірою від фінансових криз, необхідно констатувати, що монетарний<br />
фактор дестабілізацій та потрясінь суттєво варіює залежно від такого<br />
6 Bordo M., Schwartz An. Charles Goodhart’s Contributions to the History of Monetary Institutions // NBER Working<br />
Paper. – 2002. – № 8717. – P. 1–21.; Goodhart Ch. Comment / A Retrospective on the Classical Gold Standard 1821-<br />
1931, ad. by M.D. Bordo and A.J. Schwatts. – Chicago: Chicago University Press, 1984. – P. 222–228.<br />
7 Baldwin R., Martin Ph. Two waves of globalization: superficial similarities, fundamental differences // NBER<br />
Working Paper. – 1999. – № 6904. – Р. 1–33.; Neal L., Weidenmier M. Crises in the Global Economy from Tulips to<br />
Today: Contagion and Consequences // NBER Working Paper. – 2002. – №9147. // www.nber.org.; Eichengreen B.,<br />
Bordo M. Crises Now and Then: What Lessons From the Last Era of Financial Globalization? // NBER Working Paper. –<br />
2002. – № 8716. – Р. 1–55.<br />
8 Eichengreen B., Bordo M. Crises Now and Then: What Lessons From the Last Era of Financial Globalization? //<br />
NBER Working Paper. – 2002. – № 8716. – Р. 1–55.<br />
22
Change language