Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Таблиця 4.11.
Структура вкладень страхових компаній та пенсійних фондів
у середньому по розвинутих країнах, %
Розміщення активів 1995 2005
Страхові компанії
Облігації 41 47
Акції 22 25
Взаємні фонди 2 5
Депозити та позики 29 17
Інше 6 6
Пенсійні фонди
Облігації 35 25
Акції 46 48
Взаємні фонди 6 12
Депозити та позики 11 7
Інше 8 7
Джерело: Institutional Investors and Asset Allocation // Committee on the Global Financial System Papers. BIS. –
2007. – № 28. – Р. 6–7.
По-друге, підвищення інтересу до вкладень в акції та взаємні фонди
відображає посилення схильності до ризику або до інвестицій, які
передбачають отримання доходу за рахунок росту капіталізованої вартості
активів. Така стратегія може вважатися надійною з точки зору
довгострокового збереження коштів вкладників при умові, що сам
зростаючий тренд ринкової капіталізації буде вважатись рівноважним. З
точки зору трансформації фінансової системи та переходу її на ринкову
модель, таку позицію можна вважати виправданою, хоча і ризиковою.
Однак у цьому випадку має місце вже згадуваний процес зміщення ризику
ринкових коливань на мікрорівень.
По-третє, уся фінансова система дедалі більше стає залежною від
коливань вартості активів. У сукупності із перенесенням фокусу ризику
фінансових негараздів на мікрорівень це явище є ще одним проявом
модифікації проблеми фінансової стабільності: саме помилки
менеджменту в умовах спонтанних змін вартості активів можуть
викликати до життя системні проблеми. Криза великої компанії потягне
дестабілізацію усього сегмента ринку, далі ринку загалом, що
передаватиметься іншим ринкам і т. д.
По-четверте, коливання вартості активів навряд чи стануть меншими
від того, що на них формуватиметься вищий попит, зокрема і
закордонний. Зміни в ставленні до ризику, автономні зміни в поведінці
емітентів, секторні шоки тощо будуть швидко ретрансльовані на
флуктуації ринкової капіталізації.
219