Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
наслідок, сучасна трансформація глобальної фінансової системи має подвійний вплив на глобальну фінансову стабільність. По-перше, внаслідок структурних змін. По-друге, через кон’юнктурний аспект прояву наслідків таких структурних змін, наприклад через панівне ставлення до ризику серед глобальних інвесторів. З цих міркувань сам характер структурних трансформацій привносить у формат глобальної стабільності як системну, так і операційну вразливість. Більше того, адаптація до таких змін також перетворюється на форму, що визначає структурні параметри трансформацій (наприклад це стосується доларизації чи зростання значення боргових інструментів у національній валюті з країн з ринками, що виникають, які обертаються на глобальному ринку тощо). Однак і структурні, і кон’юнктурні аспекти впливу трансформації глобальної фінансової системи на глобальну фінансову стабільність опосередковуються спільним фактором – зростанням частки міжнародної фінансової діяльності та посиленням глобальної фінансової інтеграції. Відповідно, кожна з характерних структурних змін пов’язана з посиленням процесів міжнародної діяльності та фінансової інтеграції, що має прямі наслідки для глобальної фінансової стабільності. Останнє пов’язано з тим, що: • вирівнювання процентних ставок внаслідок глобальної інтеграції у реальному секторі ускладнює процеси фінансової диференціації, а зниження загального рівня процентних ставок внаслідок їх вирівнювання та нівелювання інфляційних надбавок спонукає до заохочення ризикової поведінки та проблеми пошуку дохідності; • зростаючі масштаби закордонної діяльності модифікують макроекономічні процеси за рахунок посилення значення ефектів доходу, які актуалізуються внаслідок зовнішніх змін; • трансмісія шоків не завжди може бути компенсована перевагами від розподілу ризику; • глобальна диверсифікація, дедалі більше стаючи ендогенною, затребує перманентного розширення кола доступних фінансових інструментів, внаслідок чого загальний рівень якості активів, включених у межі допустимих портфелів, може знижуватись, тим самим провокуючи підвищення системного ризику; • розширення можливостей у сфері мобільності капіталу дозволяє розтягувати у часі процеси пристосування платіжних балансів до 192
нових рівноважних умов, підвищуючи глобальну вразливість завдяки примноженню фінансових дисбалансів та загострюючи значення ставлення інвесторів до ризику в системі макроекономічних корекцій; • фінансова консолідація загострює конкуренцію у сфері надання фінансових послуг, примножуючи ризик та невизначеність подальшої алокації активів; • зростаюче значення інституціональних змін у сфері глобального фінансового посередництва актуалізує проблему відмінних інвестиційних стратегій. Це стосується як центральних банків, що нагромадили значені резерви, та державних стабілізаційних чи інвестиційних фондів, так і приватних інституцій, що дедалі активніше втягуються у транскордонну діяльність; • зростаюча інтеграція фінансового сектору та фінансів домогосподарств створює передумови для того, що споживча функція вже на самому низовому рівні стає залежною від фінансових процесів. А якщо сюди додати зростаюче значення міжнародної діяльності самого фінансового сектору, то звідси випливає, що і глобальна фінансова стабільність стає фундаментальним елементом формування конфігурації такої функції. І чим більшою мірою фінансові системи інтегруються, з одного боку, і чим більшою мірою трансформації національних фінансових систем інтегруються з фінансами домогосподарств, з іншого боку, тим більшою мірою стан глобальних фінансів впливатиме на мікропроцеси через зміни, які відбуваються на мікрофінансовому рівні, тим самим віддзеркалюючи глибину та всеосяжність свого впливу; • різні швидкості трансформації національних фінансових систем розшаровують глобальний монетарний та фінансовий простір за ступенем характеру пристосування до шоків та джерел генерування дисбалансів тощо. Що ж до самих структурних змін, то тут можна виділити: зростаюче значення закордонної діяльності та глобальну інтеграцію в реальному секторі; фінансову консолідацію та концентрацію; послаблення ефекту домашнього зміщення (home bias effect) та зростаючу міжнародну активність фінансових інституцій; експансію активів фінансових компаній; трансформацію фінансових систем країн з ринками, що виникають тощо. 193
- Page 141 and 142: Канал ринків праці
- Page 143 and 144: Розрив у віковій ст
- Page 145 and 146: Таблиця 3.10. Характе
- Page 147 and 148: З рис. 3.9. видно, що ч
- Page 149 and 150: Ринки праці Глобал
- Page 151 and 152: Попри безумовний в
- Page 153 and 154: означає наявність
- Page 155 and 156: банків 208 . Так само,
- Page 157 and 158: кращі можливості з
- Page 159 and 160: Як видно з табл. 3.15.,
- Page 161 and 162: підтримання грошов
- Page 163 and 164: зростання грошової
- Page 165 and 166: монетаристській те
- Page 167 and 168: економіст Т. Віллет
- Page 169 and 170: Проте цей підхід не
- Page 171 and 172: 70 60 50 40 30 20 10 0 -10 -20 -30
- Page 173 and 174: ринках та зростанн
- Page 175 and 176: відображає вищу ко
- Page 177 and 178: економіці формують
- Page 179 and 180: або рік, або півтор
- Page 181 and 182: світових ринках ці
- Page 183 and 184: динаміки, загальни
- Page 185 and 186: У випадку глобаліз
- Page 187 and 188: РОЗДІЛ 4 ЕВОЛЮЦІЯ Ф
- Page 189 and 190: необхідність забез
- Page 191: період до кінця 1990-
- Page 195 and 196: Стосовно країн з ри
- Page 197 and 198: логіці становлення
- Page 199 and 200: однаково стосуєтьс
- Page 201 and 202: Усі країни (105) Півн
- Page 203 and 204: системних ризиків
- Page 205 and 206: явища можуть заохо
- Page 207 and 208: ринковою капіталіз
- Page 209 and 210: випереджаюче зрост
- Page 211 and 212: інвесторів стосовн
- Page 213 and 214: полягатиме у розтя
- Page 215 and 216: Іншим важливим вим
- Page 217 and 218: Як видно з даних та
- Page 219 and 220: Таблиця 4.11. Структу
- Page 221 and 222: Трансформація фіна
- Page 223 and 224: зменшенні значення
- Page 225 and 226: значимою для глоба
- Page 227 and 228: зростає ще істотні
- Page 229 and 230: кваліфікувати порт
- Page 231 and 232: провідних країн є і
- Page 233 and 234: З точки зору сучасн
- Page 235 and 236: розвинутих країнах
- Page 237 and 238: Наприклад, чим біль
- Page 239 and 240: Однак у світлі проц
- Page 241 and 242: ефективності глоба
нових рівноважних умов, підвищуючи глобальну вразливість завдяки<br />
примноженню фінансових дисбалансів та загострюючи значення<br />
ставлення інвесторів до ризику в системі макроекономічних корекцій;<br />
• фінансова консолідація загострює конкуренцію у сфері надання<br />
фінансових послуг, примножуючи ризик та невизначеність подальшої<br />
алокації активів;<br />
• зростаюче значення інституціональних змін у сфері<br />
глобального фінансового посередництва актуалізує проблему відмінних<br />
інвестиційних стратегій. Це стосується як центральних банків, що<br />
нагромадили значені резерви, та державних стабілізаційних чи<br />
інвестиційних фондів, так і приватних інституцій, що дедалі активніше<br />
втягуються у транскордонну діяльність;<br />
• зростаюча інтеграція фінансового сектору та фінансів<br />
домогосподарств створює передумови для того, що споживча функція вже<br />
на самому низовому рівні стає залежною від фінансових процесів. А якщо<br />
сюди додати зростаюче значення міжнародної діяльності самого<br />
фінансового сектору, то звідси випливає, що і глобальна фінансова<br />
стабільність стає фундаментальним елементом формування конфігурації<br />
такої функції. І чим більшою мірою фінансові системи інтегруються, з<br />
одного боку, і чим більшою мірою трансформації національних<br />
фінансових систем інтегруються з фінансами домогосподарств, з іншого<br />
боку, тим більшою мірою стан глобальних фінансів впливатиме на<br />
мікропроцеси через зміни, які відбуваються на мікрофінансовому рівні,<br />
тим самим віддзеркалюючи глибину та всеосяжність свого впливу;<br />
• різні швидкості трансформації національних фінансових<br />
систем розшаровують глобальний монетарний та фінансовий простір за<br />
ступенем характеру пристосування до шоків та джерел генерування<br />
дисбалансів тощо.<br />
Що ж до самих структурних змін, то тут можна виділити: зростаюче<br />
значення закордонної діяльності та глобальну інтеграцію в реальному<br />
секторі; фінансову консолідацію та концентрацію; послаблення ефекту<br />
домашнього зміщення (home bias effect) та зростаючу міжнародну<br />
активність фінансових інституцій; експансію активів фінансових<br />
компаній; трансформацію фінансових систем країн з ринками, що<br />
виникають тощо.<br />
193