Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

наслідок, сучасна трансформація глобальної фінансової системи має
подвійний вплив на глобальну фінансову стабільність. По-перше,
внаслідок структурних змін. По-друге, через кон’юнктурний аспект
прояву наслідків таких структурних змін, наприклад через панівне
ставлення до ризику серед глобальних інвесторів. З цих міркувань сам
характер структурних трансформацій привносить у формат глобальної
стабільності як системну, так і операційну вразливість. Більше того,
адаптація до таких змін також перетворюється на форму, що визначає
структурні параметри трансформацій (наприклад це стосується
доларизації чи зростання значення боргових інструментів у національній
валюті з країн з ринками, що виникають, які обертаються на глобальному
ринку тощо).
Однак і структурні, і кон’юнктурні аспекти впливу трансформації
глобальної фінансової системи на глобальну фінансову стабільність
опосередковуються спільним фактором – зростанням частки міжнародної
фінансової діяльності та посиленням глобальної фінансової інтеграції.
Відповідно, кожна з характерних структурних змін пов’язана з
посиленням процесів міжнародної діяльності та фінансової інтеграції, що
має прямі наслідки для глобальної фінансової стабільності. Останнє
пов’язано з тим, що:
• вирівнювання процентних ставок внаслідок глобальної
інтеграції у реальному секторі ускладнює процеси фінансової
диференціації, а зниження загального рівня процентних ставок внаслідок
їх вирівнювання та нівелювання інфляційних надбавок спонукає до
заохочення ризикової поведінки та проблеми пошуку дохідності;
• зростаючі масштаби закордонної діяльності модифікують
макроекономічні процеси за рахунок посилення значення ефектів доходу,
які актуалізуються внаслідок зовнішніх змін;
• трансмісія шоків не завжди може бути компенсована
перевагами від розподілу ризику;
• глобальна диверсифікація, дедалі більше стаючи ендогенною,
затребує перманентного розширення кола доступних фінансових
інструментів, внаслідок чого загальний рівень якості активів, включених у
межі допустимих портфелів, може знижуватись, тим самим провокуючи
підвищення системного ризику;
• розширення можливостей у сфері мобільності капіталу
дозволяє розтягувати у часі процеси пристосування платіжних балансів до
192