Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

період до кінця 1990-х років. Країни, що розвиваються, мають
несприятливі умови торгівлі, внаслідок чого стикаються з хронічною
проблемою дефіциту платіжного балансу. В сукупності з необхідністю
здійснення масштабних інвестицій в умовах нестачі капіталу та
перенасиченості фактором праця вони стають позичальниками зовнішніх
ресурсів, переобтяжуючи себе зовнішніми боргами, неспроможність
повернути які ускладнює циркуляцію активів та пасивів у глобальних
масштабах 243 . Звідси борговий фактор став визначальною рисою
функціонування цієї системи, а нагромаджені величезні боргові
зобов’язання стали викликом макроекономічній стабільності саме в
період, на який починає припадати яскрава фаза переходу до інших
якостей – до появи рис нової системи, з мобільними капіталами, гнучкими
процентними ставками, виникненням глобальних рівноважних процесів
тощо. Прикметним є те, що навіть більшість криз 1990-х, окрім азійського
випадку, були кризами, пов’язаними з державною заборгованістю. Це
стосується і Мексики у 1994 році, і Росії у 1998, і Бразилії та Румунії у
1999, і Аргентини та Туреччини у 2001 р.
Що ж до становлення ринкової (market-driving system), то вже
наприкінці 1960-х років почали даватися взнаки її перші ознаки:
формування ринку євровалют, валютні спекуляції та арбітражні операції
тощо. Це дало можливість М. Фрідмену констатувати її більшу подібність
до тої фінансової системи, яка мала місце до Другої світової війни 244 . Ця
теза також підтверджується і в інших дослідженнях 245 , що говорить про те,
що сучасний варіант ринкової глобальної фінансової системи
повертається на перервану траєкторію розвитку, але вже в інших якостях.
Ці нові якості пов’язані з: примноженням кількісних можливостей, що
конвертуються, власне, у якісні зміни, тобто з технологічними
зрушеннями в інформаційному забезпеченні глобальних фінансових
трансакцій; трансформацією вихідних передумов поведінки глобальних
інвесторів та зміни “бази інвесторів” (investors base change), тобто зміни
інституціонального формату глобальних інвестиційних процесів. Як
243 Кузнецов В. Мировая валютная система капитализма: под знаком «долгового» кризиса. – М.: Финансы и
статистика, 1990. – 144 c.; Федякина Л. Н. Мировая внешняя задолженность: теория и практика
урегулирования. – М.: Дело и Сервис, 1998 – 304 c.; Звонова Е. Международное внешнее финансирование в
современной экономике. – М.: Экономика, 2000. – 324 с.; Козюк В. В. Державний борг в умовах ринкової
трансформації економіки України. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 238 с.; Вахненко Т. П. Зовнішні боргові
зобов’язання у системі світових фінансово-економічних відносин. – К.: Фенікс, 2006. – 536 с.
244 Фридмен М. Роль монетарной политики // Если бы деньги заговорили… / Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – С. 131.
245 White W. Is Price Stability Enough? // BIS Working Papers. – 2006. – № 205. – Р. 2–3.
191