Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

світових ринках ціни доволі реактивні, а по сировинних товарах –
відповідають моделі гіперреакції. Отже, говорити про негнучкість
світових цін некоректно. Наявність гіперреакції в системі ціноутворення
на ринках первинних ресурсів відображає глибшу проблему. Висока
поточна волатильність цін та їх реактивність є наслідком намагання
перекласти у поточний момент невизначеність щодо майбутніх обсягів
природних запасів та витрат, пов’язаних з перетворенням таких запасів на
товар, що торгується на світових ринках. У довгостроковій перспективі
обмеженість глобального запасу сировинних ресурсів так чи інакше
обертається низькою еластичністю їх пропозиції. Це обумовлено і
необхідністю здійснювати значні витрати на пошук нових родовищ, їх
розробку, і необхідністю здійснення значних витрат в інфраструктуру
світової торгівлі сировиною. У світлі волатильності нафтових цін та їх
зв’язку зі станом глобального попиту можна припустити, що гіперреакція
знаходиться в прямій залежності від обсягів глобальних запасів тих чи
інших ресурсів. У результаті лаги зміни світових цін на ресурси
відповідно до зрушень глобальних умов попиту будуть варіювати в розрізі
номенклатури сировинних товарів з поправкою на фазу циклу та
специфіку кон’юнктури окремих секторів глобальної економіки.
Наприклад, можна побачити певну каскадну модель зростання світових
цін. З рис. 3.11. видно, що відбувається своєрідне підтягування цін.
Зростання цін на нафту найвище, за ним – зростання цін на метали, і лише
потім починає спостерігатись зростання цін на сировину для аграрного
сектору та харчові продукти. Звичайно, можна стверджувати, що
відмінності в гіперреакції та швидкості зростання цін можуть бути
обумовлені рівнем монополізації того чи іншого ринку. Однак не важко
помітити, що довгострокова еластичність пропозиції тут відіграє
принципову роль, інакше відсутність усвідомлення обмеженості
доступних запасів ресурсів (загалом, а не тільки сировинних, включно із
землею) не штовхала би до світових картельних змов, що особливо
яскраво проявилось на прикладі торгівлі нафтою.
З проблемою еластичності пропозиції також пов’язана тенденція до
підвищення вартості житла й фінансових та реальних активів, про що вже
згадувалось (рис. 3.12.). У випадку зростання цін на житло та реальні
активи відповідно до експансії глобальної ліквідності неважко помітити
той самий принцип обмеженості еластичності пропозиції. Низька
еластичність пропозиції землі, а також продукції будівництва природна і
181