Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

економіст Т. Віллетт констатує, що розпад Бретон-вудської системи не
призвів до нівелювання ролі монетарної політики США для всього світу,
оскільки зовнішні активи більшості центробанків деномінуються у
доларах. Неспроможність окремих країн перейти на фактичне плавання
курсів тільки посилює передавальну силу імпульсів з боку ФРС для всього
світу. З іншого боку, навіть за умов плаваючих курсів у світі
спостерігається монетарна взаємозалежність, що простежується через те,
що зміни у монетарній політиці можуть мати реальний ефект у
короткостроковому періоді. Таке твердження базується на основі
зростаючої ролі торговельної відкритості та мобільності капіталів, а також
виникнення феномена заміщення валюти 220 . Згідно з Р. МакКінноном
флуктуації грошової пропозиції в США, які передаються усій
американській економіці, провокуючи її циклічний розвиток, обумовлені
непередбачуваним пристосуванням до зовнішнього попиту на долари. Як
наслідок, забезпечення глобальної монетарної стабільності неодмінно
повинно супроводжуватись таргетуванням певного глобального
грошового агрегату. Останній повинен обраховуватись відповідно до ваги
окремих провідних економік, тим самим доповнюючи роль грошової
пропозиції США для глобальної економіки 221 . Дж. Мюллер, у свою чергу,
емпірично підтверджує наявність класичної дихотомії на глобальному
рівні: зміна цін на енергоносії та продукти з лагом у 2 роки – наслідок
зміни обсягів глобального доларового агрегату, що вимірюється обсягом
глобальних валютних резервів та запасом доларової готівки. З огляду на
глобальні консеквенції кількісної теорії Мюллер пропонує контролювати
динаміку цього агрегату, тим самим запобігаючи тиску на національні
ціни з боку зростання вартості первинних ресурсів та глобальному рівні 222 .
Можна побачити, що окрім спроби монетаристської інтерпретації руху
цін по глобально значимих ресурсах, ці погляди неявно об’єднує фактор
динаміки валютних резервів. У випадку Віллетта вони відображають зв’язок
між пропозицією доларової маси та обмеженим коливанням валютних
курсів, а у випадку МакКіннона саме вони відображають екзогенний попит
на долари, тоді як у Мюллера зовнішні активи центробанків виступають
прямим фактором цінової динаміки на світових товарних ринках. Взявши до
220
Willett T. U.S. Monetary Policy and World Liquidity // The American Economic Review. – 1983. – Vol. 73. – № 2. – Р.
43–47.
221
McKinnon R., An International Standard for Monetary Stabilization. – Wash. (D.C.): Institute for International
Economics, 1984.
222
Mueller J. The World’s Real Money Supply // Wall Street Journal . – 1991. – March 5. – E.P.
167