Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
інтеграції 202 . Певний скептицизм щодо домінування глобальних детермінант інфляційної ситуації висловлюють австрійські економісти Е. Гнан та М.-Т. Вальдерама. Вони на прикладі зони євро підтверджують послаблення ВВП-розриву в поясненні динаміки інфляції. Проте аналіз зв’язку останньої із відхиленням глобального ВВП-розриву від ВВПрозриву зони євро демонструє недостатній рівень пояснювальної здатності глобальних факторів, порівняно з загальним значенням факторів, які пов’язані із макроситуацією у ЄВС 203 . Втім, зважаючи на зростання значення торговельної інтеграції та підключення до глобального обміну таких країн, як Китай та Індія, тенденція до посилення зовнішніх факторів на національну інфляцію буде тільки зростати. Це пов’язано з тим, що торговельна інтеграція спонукає перетворення окремих ринків на певний континуум, на який впливають кон’юнктурні тенденції в окремих глобально значимих регіонах. Але зворотний вплив, тобто з боку ситуації у цьому континуумі, буде вже поширюватись на решту країн. Випадок із цінами імпорту, що визначаються станом ринку первинних ресурсів це підтверджує. Зростання глобального попиту внаслідок високої кон’юнктури в Китаї, Індії, Росії, Бразилії та певною мірою в США призводить до зростання цін на первинні ресурси, які передаються решті країн. І навпаки, падіння кон’юнктури у глобально значимих центрах економічної активності породжує протилежну тенденцію. Внаслідок цього можна побачити і відмінний механізм зв’язку між глобальними факторами та національною інфляцією (рис. 3.9.). Висока глобальна кон’юнктура Низька глобальна кон’юнктура → Підвищення цін на первинні ресурси → Падіння (обмеження зростання) цін на первинні ресурси → Зростання імпортних цін → Падіння (обмеження зростання) імпортних цін 146 → Підвищення ризику зростання національної інфляції → Зниження ризику зростання національної інфляції Рис. 3.9. Трансмісійний механізм впливу глобальної кон’юнктури на національну інфляцію 202 Fox M. Globalization, Aggregate Productivity, and Inflation // Dallas Fed Staff Papers. – 2007. – № 1 // www.dallasfed.org. 203 Gnan E., Valderrama M.-T. Globalization, Inflation and Monetary Policy // Monetary Policy and the Economy. ONB. Q4 / 06. – 2006. – P. 37–54.
З рис. 3.9. видно, що чим більш інтегрованою стає глобальна економіка, тим більшою мірою стає можливою детермінація національних інфляційних процесів з боку глобальних макроекономічних факторів. Відмінність від вищеаналізованих підходів тут полягає в акценті на функціонуванні ринку первинних ресурсів. Оскільки в коротко- та навіть довгостроковій перспективі еластичність пропозиції первинних ресурсів невисока, то значення кон’юнктури на їх ринку ставатиме дедалі більш відчутним фактором впливу з боку глобалізації на окремі країни. Класифікація та взаємозв’язки в структурі каналів впливу глобалізації на дезінфляцію З вищепроведеного аналізу видно, що кожен з каналів впливу глобалізації на дезінфляцію має свої складові елементи, які можуть достатньо відрізнятися між собою з методологічної та емпіричної точки зору. Тому для більшої систематизації таких каналів необхідно подати наскрізну характеристику їх елементів (табл. 3.11.). Таблиця 3.11. Канали впливу глобалізації на дезінфляцію, їх елементи та характеристики Канал Елементи, або складові каналу та їх характеристика Зміна спонукальних факторів політики Неефективність несподіваних стимулів зростання ВВП внаслідок підвищення торговельної відкритості. Динамічна інконсистентність у поведінці центробанку погіршує спеціалізацію країни та спонукає до інфляційного зміщення. Внаслідок цього, усунення створення неочікуваної інфляції для вирішення проблем стимулювання ВВП стає оптимальним вибором монетарної політики, що і покращує алокаційну ефективність економіки, і знижує рівноважну інфляцію внаслідок здобуття довіри. Зростання частки товарів, що є предметами міжнародної торгівлі, як фактор підвищення гнучкості економіки призводить до того, що стабілізаційна ефективність монетарної політики знижується, оскільки ціни стають більш гнучкими. Це спонукає центробанки здійснювати більш жорстку політику цінової стабільності. Посилення внутрішньої конкуренції як адаптація до підвищення торговельної відкритості також сприяє підвищенню гнучкості економіки, що знижує ефективність стимулюючої монетарної політики. Усвідомлення цього спонукає центробанки більш жорстко реагувати на відхилення фактичної інфляції від цільової. Конкуренція за місця розташування бізнесу та необхідність мінімізації інфляції для цього. Інфляція розглядається як прояв інституціональної слабкості економіки та наслідок створення стимулів для окремих секторів економіки. Це негативно впливає на мотиви міжнародних інвесторів, що і спонукає центробанки здійснювати політику цінової стабільності як фактора забезпечення однакових конкурентних умов для вітчизняного та закордонного бізнесу. 147
- Page 95 and 96: країн, що здійснюют
- Page 97 and 98: РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ГЛОБ
- Page 99 and 100: упередженнями щодо
- Page 101 and 102: широким набором мо
- Page 103 and 104: цін не загрожує поп
- Page 105 and 106: яких розкривається
- Page 107 and 108: “прямий ефект імпо
- Page 109 and 110: Зміна спонукальних
- Page 111 and 112: 1980 р. по 2005 р., вона н
- Page 113 and 114: із стабільністю ці
- Page 115 and 116: Дещо іншого погляд
- Page 117 and 118: По-друге, серед дос
- Page 119 and 120: малі та великі екон
- Page 121 and 122: Середня інфляція, %
- Page 123 and 124: Таблиця 3.3. Вплив ві
- Page 125 and 126: арифметична сума і
- Page 127 and 128: Як видно з даних та
- Page 129 and 130: Важливість китайсь
- Page 131 and 132: Два останніх канал
- Page 133 and 134: не потребує акомод
- Page 135 and 136: можливі джерела фі
- Page 137 and 138: Середнє зростання
- Page 139 and 140: відображенням проц
- Page 141 and 142: Канал ринків праці
- Page 143 and 144: Розрив у віковій ст
- Page 145: Таблиця 3.10. Характе
- Page 149 and 150: Ринки праці Глобал
- Page 151 and 152: Попри безумовний в
- Page 153 and 154: означає наявність
- Page 155 and 156: банків 208 . Так само,
- Page 157 and 158: кращі можливості з
- Page 159 and 160: Як видно з табл. 3.15.,
- Page 161 and 162: підтримання грошов
- Page 163 and 164: зростання грошової
- Page 165 and 166: монетаристській те
- Page 167 and 168: економіст Т. Віллет
- Page 169 and 170: Проте цей підхід не
- Page 171 and 172: 70 60 50 40 30 20 10 0 -10 -20 -30
- Page 173 and 174: ринках та зростанн
- Page 175 and 176: відображає вищу ко
- Page 177 and 178: економіці формують
- Page 179 and 180: або рік, або півтор
- Page 181 and 182: світових ринках ці
- Page 183 and 184: динаміки, загальни
- Page 185 and 186: У випадку глобаліз
- Page 187 and 188: РОЗДІЛ 4 ЕВОЛЮЦІЯ Ф
- Page 189 and 190: необхідність забез
- Page 191 and 192: період до кінця 1990-
- Page 193 and 194: нових рівноважних
- Page 195 and 196: Стосовно країн з ри
З рис. 3.9. видно, що чим більш інтегрованою стає глобальна<br />
економіка, тим більшою мірою стає можливою детермінація національних<br />
інфляційних процесів з боку глобальних макроекономічних факторів.<br />
Відмінність від вищеаналізованих підходів тут полягає в акценті на<br />
функціонуванні ринку первинних ресурсів. Оскільки в коротко- та навіть<br />
довгостроковій перспективі еластичність пропозиції первинних ресурсів<br />
невисока, то значення кон’юнктури на їх ринку ставатиме дедалі більш<br />
відчутним фактором впливу з боку глобалізації на окремі країни.<br />
Класифікація та взаємозв’язки в структурі каналів впливу<br />
глобалізації на дезінфляцію<br />
З вищепроведеного аналізу видно, що кожен з каналів впливу<br />
глобалізації на дезінфляцію має свої складові елементи, які можуть<br />
достатньо відрізнятися між собою з методологічної та емпіричної точки<br />
зору. Тому для більшої систематизації таких каналів необхідно подати<br />
наскрізну характеристику їх елементів (табл. 3.11.).<br />
Таблиця 3.11.<br />
Канали впливу глобалізації на дезінфляцію, їх елементи<br />
та характеристики<br />
Канал Елементи, або складові каналу та їх характеристика<br />
Зміна<br />
спонукальних<br />
факторів<br />
політики<br />
Неефективність несподіваних стимулів зростання ВВП внаслідок підвищення<br />
торговельної відкритості. Динамічна інконсистентність у поведінці центробанку<br />
погіршує спеціалізацію країни та спонукає до інфляційного зміщення. Внаслідок<br />
цього, усунення створення неочікуваної інфляції для вирішення проблем<br />
стимулювання ВВП стає оптимальним вибором монетарної політики, що і<br />
покращує алокаційну ефективність економіки, і знижує рівноважну інфляцію<br />
внаслідок здобуття довіри.<br />
Зростання частки товарів, що є предметами міжнародної торгівлі, як фактор<br />
підвищення гнучкості економіки призводить до того, що стабілізаційна<br />
ефективність монетарної політики знижується, оскільки ціни стають більш<br />
гнучкими. Це спонукає центробанки здійснювати більш жорстку політику<br />
цінової стабільності.<br />
Посилення внутрішньої конкуренції як адаптація до підвищення торговельної<br />
відкритості також сприяє підвищенню гнучкості економіки, що знижує<br />
ефективність стимулюючої монетарної політики. Усвідомлення цього спонукає<br />
центробанки більш жорстко реагувати на відхилення фактичної інфляції від<br />
цільової.<br />
Конкуренція за місця розташування бізнесу та необхідність мінімізації інфляції<br />
для цього. Інфляція розглядається як прояв інституціональної слабкості<br />
економіки та наслідок створення стимулів для окремих секторів економіки. Це<br />
негативно впливає на мотиви міжнародних інвесторів, що і спонукає<br />
центробанки здійснювати політику цінової стабільності як фактора забезпечення<br />
однакових конкурентних умов для вітчизняного та закордонного бізнесу.<br />
147
Change language