Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ... Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Такий адаптивний аспект модернізації ринків праці в умовах глобалізації перетворюється на активно діючий механізм трансформації середовища реалізації монетарної політики. З одного боку, лібералізація ринків праці, зокрема послаблення системи централізованих колективних договорів, може прямо впливати на дезінфляційну ситуацію через усунення передумов для тиску на ціну з боку нерівноважного зростання номінальної зарплати, адже у випадку високого рівня централізації при визначенні параметрів її підвищення навіть незначна помилка в оцінці майбутньої інфляції виводитиме економіку зі стану макроекономічної рівноваги. При цьому швидкість корекції нерівноважної ситуації також буде залежати від характеру інституціональної основи для перегляду таких договорів. З іншого боку, такі трансформації ринків праці змінюють середовище монетарної політики. Зарплати стають більш гнучкими, внаслідок чого актуалізуються традиційні аргументи на користь необхідності здійснення жорсткої монетарної політики. Якщо економіка стає більш гнучкою, як це видно, зокрема з позиції аналізу затухання циклічних процесів (розд. 1.), то це змінює спонукальні фактори поведінки центробанків, що підсилює дію першого каналу впливу глобалізації на дезінфляцію. Глобальні кондиції попиту Канал глобальних кондицій попиту – відносно новий феномен при аналізі впливу глобалізації на інфляційні процеси. На відміну від вищепроведеного аналізу впливу глобалізації на дезінфляцію дія цього каналу може бути двосторонньою, що закономірно з огляду на його природу. Зміст цього каналу зводиться до відхилення глобального фактичного ВВП від свого потенційного значення впливає на інфляційну ситуацію в кожній окремій країні. Тобто передбачається, що глобальний ВВП-розрив мірою глобальної інтеграції повинен більш щільно впливати на національні інфляційні процеси через ланку, якою є стан глобального попиту. Попри те, що такий погляд передбачає екстраполяцію на глобальний рівень неокейнсіанських стереотипів щодо зв’язку між інфляцією та станом попиту впродовж ділового циклу, він дає змогу розширити палітру прикладних інструментів аналізу інфляції в умовах глобалізації. Так, одними з перших теоретизували проблему зверхності глобальних факторів інфляції над національними К. Боріо та Е. Філардо, які запропонували поділити підходи до аналізу інфляційних процесів на країно-центричний та глобально-центричний (табл. 3.10.). 144
Таблиця 3.10. Характеристика підходів до аналізу інфляційних процесів Національно-центричний підхід Глобально-центричний підхід Надмірний попит чи його застій винятково національного походження. Інфляція коливається завжди внаслідок національно обумовлених кондицій попиту Зарплати визначаються тільки національними факторами, а їх вплив на інфляцію пов’язаний з моделями цінової влади чи динамікою показника NAIRU. Зміни в продуктивності праці, які впливають на зарплати також національно обумовлені Зовнішній вплив повністю абсорбується через зміну валютних курсів та імпортних цін Чіткий поділ на товари внутрішнього виробництва та товари, що виробляються зовні. Відсутня субституція між ними. Відсутня взаємозамінність між національною робочою силою та робочою силою з інших країн. Мобільність капіталів не компенсує повною мірою міжнародну не мобільність робочої сили 145 Зв’язок між інфляцією та національним діловим циклом сумнівний, оскільки вона може визначатись глобальними кондиціями попиту, а диференціація товарів за країною походження знижується Зарплати та їх зв’язок з цінами в окремій країні визначаються аналогічно до того, як це відбувається у глобальні економіці загалом. Враховується, що глобальна пропозиція робочої сили може впливати на рівноважну реальну заплату в окремій країні Базові припущення Зміни валютних курсів не обов’язково абсорбують зміну імпортних цін. Останні можуть змінюватись автономно відповідно до глобального попиту на ті чи інші групи базових товарів Глобальна інтеграція руйнує нееластичну взаємозаміну товарів національного та іноземного виробництва. Це ж стосується фактора праці. Ринки капіталу розглядаються як високо інтегровані, що покращує субституцію національних та іноземних товарів та виробничих факторів Згруповано автором з врахуванням: Borio C., Filardo A. Globalization and Inflation: New Cross-country Evidence on the Global Determinants of Domestic Inflation // BIS Working Papers. – 2007. – № 227. – Р. 4–5. З їхнього дослідження також випливає, що різні специфікації такого параметра, як глобальний ВВП-розрив більш щільно корелюють з національною інфляцією в розрізі окремо взятих країн 201 . Поряд із послабленням зв’язку між інфляцією та національним бізнес-циклом це свідчить про появу глобального фактора, який впливає на інфляційні процеси в окремій країні незалежно від специфічних національних макроекономічних процесів. Дослідження щодо США також підтверджують ситуацію, коли вплив на інфляцію з боку національного ВВП послаблюється на користь зовнішньої економічної ситуації, а однією з ланок, яка пов’язує міжнародну торгівлю з таким посиленням глобальних детермінант макроситуації, є втрата щільного зв’язку між цінами виробників та споживчими цінами мірою посилення торговельної 201 Borio C., Filardo A. Globalization and Inflation: New Cross-country Evidence on the Global Determinants of Domestic Inflation // BIS Working Papers. – 2007. – № 227. – Р. 3–48.
- Page 93 and 94: Так, специфічні гло
- Page 95 and 96: країн, що здійснюют
- Page 97 and 98: РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ГЛОБ
- Page 99 and 100: упередженнями щодо
- Page 101 and 102: широким набором мо
- Page 103 and 104: цін не загрожує поп
- Page 105 and 106: яких розкривається
- Page 107 and 108: “прямий ефект імпо
- Page 109 and 110: Зміна спонукальних
- Page 111 and 112: 1980 р. по 2005 р., вона н
- Page 113 and 114: із стабільністю ці
- Page 115 and 116: Дещо іншого погляд
- Page 117 and 118: По-друге, серед дос
- Page 119 and 120: малі та великі екон
- Page 121 and 122: Середня інфляція, %
- Page 123 and 124: Таблиця 3.3. Вплив ві
- Page 125 and 126: арифметична сума і
- Page 127 and 128: Як видно з даних та
- Page 129 and 130: Важливість китайсь
- Page 131 and 132: Два останніх канал
- Page 133 and 134: не потребує акомод
- Page 135 and 136: можливі джерела фі
- Page 137 and 138: Середнє зростання
- Page 139 and 140: відображенням проц
- Page 141 and 142: Канал ринків праці
- Page 143: Розрив у віковій ст
- Page 147 and 148: З рис. 3.9. видно, що ч
- Page 149 and 150: Ринки праці Глобал
- Page 151 and 152: Попри безумовний в
- Page 153 and 154: означає наявність
- Page 155 and 156: банків 208 . Так само,
- Page 157 and 158: кращі можливості з
- Page 159 and 160: Як видно з табл. 3.15.,
- Page 161 and 162: підтримання грошов
- Page 163 and 164: зростання грошової
- Page 165 and 166: монетаристській те
- Page 167 and 168: економіст Т. Віллет
- Page 169 and 170: Проте цей підхід не
- Page 171 and 172: 70 60 50 40 30 20 10 0 -10 -20 -30
- Page 173 and 174: ринках та зростанн
- Page 175 and 176: відображає вищу ко
- Page 177 and 178: економіці формують
- Page 179 and 180: або рік, або півтор
- Page 181 and 182: світових ринках ці
- Page 183 and 184: динаміки, загальни
- Page 185 and 186: У випадку глобаліз
- Page 187 and 188: РОЗДІЛ 4 ЕВОЛЮЦІЯ Ф
- Page 189 and 190: необхідність забез
- Page 191 and 192: період до кінця 1990-
- Page 193 and 194: нових рівноважних
Таблиця 3.10.<br />
Характеристика підходів до аналізу інфляційних процесів<br />
Національно-центричний підхід Глобально-центричний підхід<br />
Надмірний попит чи його застій винятково<br />
національного походження. Інфляція<br />
коливається завжди внаслідок національно<br />
обумовлених кондицій попиту<br />
Зарплати визначаються тільки<br />
національними факторами, а їх вплив на<br />
інфляцію пов’язаний з моделями цінової<br />
влади чи динамікою показника NAIRU.<br />
Зміни в продуктивності праці, які<br />
впливають на зарплати також національно<br />
обумовлені<br />
Зовнішній вплив повністю абсорбується<br />
через зміну валютних курсів та імпортних<br />
цін<br />
Чіткий поділ на товари внутрішнього<br />
виробництва та товари, що виробляються<br />
зовні. Відсутня субституція між ними.<br />
Відсутня взаємозамінність між<br />
національною робочою силою та робочою<br />
силою з інших країн. Мобільність капіталів<br />
не компенсує повною мірою міжнародну<br />
не мобільність робочої сили<br />
145<br />
Зв’язок між інфляцією та національним<br />
діловим циклом сумнівний, оскільки вона<br />
може визначатись глобальними кондиціями<br />
попиту, а диференціація товарів за країною<br />
походження знижується<br />
Зарплати та їх зв’язок з цінами в окремій<br />
країні визначаються аналогічно до того, як<br />
це відбувається у глобальні економіці<br />
загалом. Враховується, що глобальна<br />
пропозиція робочої сили може впливати на<br />
рівноважну реальну заплату в окремій<br />
країні<br />
Базові припущення<br />
Зміни валютних курсів не обов’язково<br />
абсорбують зміну імпортних цін. Останні<br />
можуть змінюватись автономно відповідно<br />
до глобального попиту на ті чи інші групи<br />
базових товарів<br />
Глобальна інтеграція руйнує нееластичну<br />
взаємозаміну товарів національного та<br />
іноземного виробництва. Це ж стосується<br />
фактора праці. Ринки капіталу<br />
розглядаються як високо інтегровані, що<br />
покращує субституцію національних та<br />
іноземних товарів та виробничих факторів<br />
Згруповано автором з врахуванням: Borio C., Filardo A. Globalization and Inflation: New Cross-country Evidence<br />
on the Global Determinants of Domestic Inflation // BIS Working Papers. – 2007. – № 227. – Р. 4–5.<br />
З їхнього дослідження також випливає, що різні специфікації такого<br />
параметра, як глобальний ВВП-розрив більш щільно корелюють з<br />
національною інфляцією в розрізі окремо взятих країн 201 . Поряд із<br />
послабленням зв’язку між інфляцією та національним бізнес-циклом це<br />
свідчить про появу глобального фактора, який впливає на інфляційні<br />
процеси в окремій країні незалежно від специфічних національних<br />
макроекономічних процесів. Дослідження щодо США також<br />
підтверджують ситуацію, коли вплив на інфляцію з боку національного<br />
ВВП послаблюється на користь зовнішньої економічної ситуації, а однією<br />
з ланок, яка пов’язує міжнародну торгівлю з таким посиленням<br />
глобальних детермінант макроситуації, є втрата щільного зв’язку між<br />
цінами виробників та споживчими цінами мірою посилення торговельної<br />
201 Borio C., Filardo A. Globalization and Inflation: New Cross-country Evidence on the Global Determinants of<br />
Domestic Inflation // BIS Working Papers. – 2007. – № 227. – Р. 3–48.
Change language