Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Такий адаптивний аспект модернізації ринків праці в умовах<br />
глобалізації перетворюється на активно діючий механізм трансформації<br />
середовища реалізації монетарної політики. З одного боку, лібералізація<br />
ринків праці, зокрема послаблення системи централізованих колективних<br />
договорів, може прямо впливати на дезінфляційну ситуацію через<br />
усунення передумов для тиску на ціну з боку нерівноважного зростання<br />
номінальної зарплати, адже у випадку високого рівня централізації при<br />
визначенні параметрів її підвищення навіть незначна помилка в оцінці<br />
майбутньої інфляції виводитиме економіку зі стану макроекономічної<br />
рівноваги. При цьому швидкість корекції нерівноважної ситуації також<br />
буде залежати від характеру інституціональної основи для перегляду<br />
таких договорів. З іншого боку, такі трансформації ринків праці змінюють<br />
середовище монетарної політики. Зарплати стають більш гнучкими,<br />
внаслідок чого актуалізуються традиційні аргументи на користь<br />
необхідності здійснення жорсткої монетарної політики. Якщо економіка<br />
стає більш гнучкою, як це видно, зокрема з позиції аналізу затухання<br />
циклічних процесів (розд. 1.), то це змінює спонукальні фактори<br />
поведінки центробанків, що підсилює дію першого каналу впливу<br />
глобалізації на дезінфляцію.<br />
Глобальні кондиції попиту<br />
Канал глобальних кондицій попиту – відносно новий феномен при<br />
аналізі впливу глобалізації на інфляційні процеси. На відміну від<br />
вищепроведеного аналізу впливу глобалізації на дезінфляцію дія цього<br />
каналу може бути двосторонньою, що закономірно з огляду на його<br />
природу. Зміст цього каналу зводиться до відхилення глобального<br />
фактичного ВВП від свого потенційного значення впливає на інфляційну<br />
ситуацію в кожній окремій країні. Тобто передбачається, що глобальний<br />
ВВП-розрив мірою глобальної інтеграції повинен більш щільно впливати<br />
на національні інфляційні процеси через ланку, якою є стан глобального<br />
попиту. Попри те, що такий погляд передбачає екстраполяцію на<br />
глобальний рівень неокейнсіанських стереотипів щодо зв’язку між<br />
інфляцією та станом попиту впродовж ділового циклу, він дає змогу<br />
розширити палітру прикладних інструментів аналізу інфляції в умовах<br />
глобалізації.<br />
Так, одними з перших теоретизували проблему зверхності<br />
глобальних факторів інфляції над національними К. Боріо та Е. Філардо,<br />
які запропонували поділити підходи до аналізу інфляційних процесів на<br />
країно-центричний та глобально-центричний (табл. 3.10.).<br />
144
Change language