Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Розрив у віковій структурі населення країн з високими та низькими
доходами також має принципове значення. Останні краще забезпечені
людськими ресурсами працездатного віку, тоді як перші стикаються з
фундаментальною проблемою старіння населення. Взявши до уваги
підвищення технологічного та освітнього рівня розвинутих країн відповідно
до функціонування економіки з шостим технологічним укладом, низько
технологічні сектори будуть відчувати суттєвий брак дешевої робочої сили.
З іншого боку, софтизація економіки та аутсорсинг дозволяють переводити у
країни з низькими доходами і наукомісткі виробництва. В сукупності це не
просто робить кейнсіанське розуміння зв’язку між величиною показника
NAIRU та інфляцією неадекватним, а трансформує модель глобальної
взаємозалежності на відтворювальному рівні, на якому закладаються
подальші передумови для генерування дезінфляції.
Дерегуляція ринків праці також створює сприятливі передумови для
дезінфляційних процесів. Роль інституціональної структури таких ринків
при визначенні особливостей реалізації монетарної політики помічена ще
на початку 1990-х. Тоді вона розглядалась як пояснення, чому вигоди від
незалежності центробанків не завжди простежуються у зниженні рівня
безробіття. Проте ступінь жорсткості регулювання ринків праці емпірично
не була ідентифікована як такий, що впливає на характер зв’язку між
варіацією інфляції та варіацією ВВП 199 . У світлі глобалізації,
реформування ринків праці, зумовлене необхідністю адаптації до
посилення глобальної конкуренції, відображає загальну картину: поперше,
лібералізації та дерегуляції, внаслідок зниження рівня
централізації процесу укладання трудових договорів; по-друге,
виникнення “конкурентного корпоратизму” – явища, яке відображає
“змагання” за побудови найбільш ліберальної моделі трудового
законодавства, внаслідок чого вдалось би забезпечити нівелювання
проблеми впливу підвищення зарплат на ціни і підвищення прибутковості
у корпоративному секторі. Зокрема, практично усі реформи
інституціональної структури ринків праці відображають намагання
підвищити їх гнучкість, а індекси централізації укладання трудових
договорів та захисту на випадок безробіття демонструють тенденцію до
зниження практично в усіх розвинутих країнах 200 .
199 Havrilesky T., Granato J. Determinants of Inflationary Performance: Corporatist Structures vs. Central Bank
Autonomy // Public Choice. – 1993. – № 76. – С. 249–261.
200 Pigott Ch., Christiansen H. Monetary Policy When Inflation Is Low // OECD Economic Department Working
Papers. – 1998. – № 191. – Р. 1–58.; Герст П., Томсон Г. Сумніви в глобалізації. Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2002. –
162-165.; The Globalization of Labor // World Economic Outlook // World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash.
D.C., 2007. – Р. 173.; How Has Globalization Affected Inflation // World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash.
D.C., 2006. – Р. 107.
143