Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Канал ринків праці<br />
В умовах глобалізації ринки праці подвійно впливають на<br />
дезінфляційні процеси. Глобальна торгівля розширює залучення фактора<br />
праці різних регіонів в обмін товарами. З цього випливає, що чим більш<br />
відкритими будуть економіки, тим більшою мірою конкуруватимуть між<br />
собою робітники через посередництво торгівлі. Відповідно, зростання<br />
частки країн з низькими доходами у торговельному обміні світу<br />
актуалізує вищеаналізовані зв’язки між глобалізацією та дезінфляцією. З<br />
іншого боку, глобалізація ринків праці впливає на макроекономічні<br />
процеси і більш прямо: через міграцію робочої сили. Незважаючи на те,<br />
що рівень залучення країн, що розвиваються, в систему функціонування<br />
глобальних ринків через торгівлю зріс набагато більше, ніж через<br />
еміграцію 196 , масштабна пропозиція дешевої робочої сили суттєво<br />
модифікує базові макроекономічні співвідношення.<br />
Щодо останнього, то це стосується показника NAIRU (від англ. –<br />
рівень безробіття, що не призводить до інфляції), зі змінами якого часто<br />
пов’язуються довгострокові тренди інфляції. Наприклад, у традиційній<br />
інтерпретації, якщо цей показник високий, то рівень інфляції стає вищим,<br />
відображаючи вплив стану ринків праці на оптимальний вибір<br />
центробанків, і навпаки. Впродовж 1970–1980-х цей показник був дуже<br />
високий, але розпочав знижуватись у 1990-х роках. Останнє було<br />
пов’язано з технологічними зрушеннями та зростанням продуктивності,<br />
що може бути зведено до наслідків глобалізації. Однак інтеграція ринків<br />
праці робить цей показник дуже відносним. Приплив робочої сили з країн<br />
з низькими доходами в ті сектори, які мали природне високе фрикційне<br />
безробіття, збільшення секторів, які використовують працю закордонних<br />
робітників та розширення їх доступу до трудомістких послуг призводить<br />
до ситуації, коли економічна динаміка вивільняється з обмежень<br />
національної зайнятості. Економічне зростання може бути і за високого<br />
безробіття, і за низького. Все буде залежати від того, наскільки еластично<br />
дешева робоча сила інтегрується в країнах, що її приймають, та від того,<br />
наскільки інституції ринків праці забезпечать ефективну алокацію<br />
національної зайнятості. В сукупності це і призводить до можливостей як<br />
обирати нижчу рівноважну інфляцію з боку центробанків та суспільства,<br />
196 Наприклад, еміграція з країн, що розвиваються, зросла, по обмеженим даним, на 1% за останні 15 років, тоді<br />
як зростання експорту товарів та послуг у ВВП – майже на 20%. Див.: The Globalization of Labor // World<br />
Economic Outlook // World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash. D.C., 2007. – Р. 163.<br />
141