Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Канал ринків праці
В умовах глобалізації ринки праці подвійно впливають на
дезінфляційні процеси. Глобальна торгівля розширює залучення фактора
праці різних регіонів в обмін товарами. З цього випливає, що чим більш
відкритими будуть економіки, тим більшою мірою конкуруватимуть між
собою робітники через посередництво торгівлі. Відповідно, зростання
частки країн з низькими доходами у торговельному обміні світу
актуалізує вищеаналізовані зв’язки між глобалізацією та дезінфляцією. З
іншого боку, глобалізація ринків праці впливає на макроекономічні
процеси і більш прямо: через міграцію робочої сили. Незважаючи на те,
що рівень залучення країн, що розвиваються, в систему функціонування
глобальних ринків через торгівлю зріс набагато більше, ніж через
еміграцію 196 , масштабна пропозиція дешевої робочої сили суттєво
модифікує базові макроекономічні співвідношення.
Щодо останнього, то це стосується показника NAIRU (від англ. –
рівень безробіття, що не призводить до інфляції), зі змінами якого часто
пов’язуються довгострокові тренди інфляції. Наприклад, у традиційній
інтерпретації, якщо цей показник високий, то рівень інфляції стає вищим,
відображаючи вплив стану ринків праці на оптимальний вибір
центробанків, і навпаки. Впродовж 1970–1980-х цей показник був дуже
високий, але розпочав знижуватись у 1990-х роках. Останнє було
пов’язано з технологічними зрушеннями та зростанням продуктивності,
що може бути зведено до наслідків глобалізації. Однак інтеграція ринків
праці робить цей показник дуже відносним. Приплив робочої сили з країн
з низькими доходами в ті сектори, які мали природне високе фрикційне
безробіття, збільшення секторів, які використовують працю закордонних
робітників та розширення їх доступу до трудомістких послуг призводить
до ситуації, коли економічна динаміка вивільняється з обмежень
національної зайнятості. Економічне зростання може бути і за високого
безробіття, і за низького. Все буде залежати від того, наскільки еластично
дешева робоча сила інтегрується в країнах, що її приймають, та від того,
наскільки інституції ринків праці забезпечать ефективну алокацію
національної зайнятості. В сукупності це і призводить до можливостей як
обирати нижчу рівноважну інфляцію з боку центробанків та суспільства,
196 Наприклад, еміграція з країн, що розвиваються, зросла, по обмеженим даним, на 1% за останні 15 років, тоді
як зростання експорту товарів та послуг у ВВП – майже на 20%. Див.: The Globalization of Labor // World
Economic Outlook // World Economic Outlook. IMF. – IMF. – Wash. D.C., 2007. – Р. 163.
141