Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

експорту становила 5,2%, у 2000 р. – 14,5%, у 2004 – 20,8%, в США,
відповідно, 3,1%, 8,6% та 13,8%, Південній Кореї – 2,1%, 8,1%, 13,4%, в
Австралії – 2,7%, 7,9% та 13,0%, в ЄС-15 – 2,5%, 6,2% та 10,7%, в Новій
Зеландії – 1,2%, 6,3% та 10,2%, Канаді – 1,0%, 3,2%, 6,8%, в Росії – 1,6%
(1996 р.), 2,1% та 6,3%, в Мексиці – 0,8%, 1,7% та 5,5% (2003 р.), в
Туреччині – 1,1%, 2,4% та 4,8% 174 . Окрім цього, в торгівлі з ЄС за 1988–
2000 рр. 30% китайських секторів економіки знижували ціни (для
порівняння, з країн з низькими доходами тільки 25% секторів, з країн з
низькими та середніми доходами – 18%, з високими доходами – 8%).
Щодо США, то за період 1990-1994 рр. 29% китайського експорту в цю
країну відбувалось із зниженням цін, 35% – експорту з країн ОЕСР і 41% з
Африки. За період 1995–1999 рр. ситуація подібна, але більш драматична,
що у цифровому виді становить, відповідно, 40%, 45% та 51%. А за період
2000–2004 рр., ситуація міняється. В експорті до США вже 48% експорту
з Китаю зазнавало зниження цін, тоді як 20% експорту з країн ОЕСР та
20% експорту з Африки зазнавало зниження цін. При цьому, умови
торгівля самого Китаю з 1994 р. по 2004 р. знижувались 175 . На думку
японських дослідників, зниження цін на імпорт з Китаю має значення для
усього АСЕАН як через прямий вплив цін ввезення товарів, так і через
зміну відносних цін. Це створює передумови для ланцюгової реакції
непрямого зниження цін у глобальній економіці в цілому 176 . Подібної
думки дотримуються і фахівці Goldman Sachs. Вони виявляють три
базових канали впливу Китаю на тенденцію до глобального зниження цін:
ціни імпорту з Китаю, які мають тенденцію до зниження; обмежені
можливості зростання заробітної плати в цій країні; зростання
продуктивності праці 177 .
174
China’s Trade and Growth: Impact on Selected OECD Counties // OECD Trade Department Working Paper. – 2006. –
№ 44. – Р. 23.
175
China’s Trade and Growth: Impact on Selected OECD Counties // OECD Trade Department Working Paper. – 2006.
– № 44. – Р. 22., Р. 23., Р. 38., Р. 39. Останнє, по-суті, означає, що експансія китайського експорту може
відбуватись навіть за умов погіршення умов торгівлі, а також за ревальвації номінального та реального
ефективного курсу юаня (Goldstein M., Lardy N. China’s Role in the Revived Bretton Woods System: A Case of
Mistaken Identity // Institute for International Economics Working Paper. – 2005. – WP 05–2. – Р. 1–20.) що говорить
про виняткові можливості отримання глобальних конкурентних переваг за рахунок низьких витрат на оплату
праці. Додатковим акселератором таких можливостей є занижений паритет купівельної спроможності. Згідно з
В. Поповим, Китай має найнижчий цей показник: Попов В. Уроки валютного кризиса в России и других станах
// Вопросы экономики. – 1999. – № 6. – С. 100–122.
176
Nakayma K., Sasaki H., Shimizu Y. Economic Globalization and Inflation: The Case of the EMEAP Economies //
International Department of Bank of Japan. EMEAP Economist Workshop Background Note (Takamatsu, Japan, June
25-27, 2007). – 2007. – P. 1–16.
177
Globalization and Disinflation – Сan Anyone Else ‘Do A China’? // Goldman Sachs Global Economic Paper. –
2006. – № 147. – Р. 1–12.
130