Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

відносні ціни, приводячи в приклад позицію М.Фрідмена, який свого часу
заперечував вплив нафтових шоків на поведінку інфляції 168 .
Проте ці критичні бачення потрібно ототожнювати зі статичним
поглядом на зв’язок між глобальною торговельною інтеграцією,
імпортними цінами, відносними цінами та кінцевою інфляцією. В цьому
контексті найбільш вдало висловлюється урядник ЄЦБ Л. Пападемос. Він
зауважує, що інтеграція, яка постійно посилюється, не може асоціюватись
із транзитивним шоком; вона породжує потік складних структурних
зрушень, які і відображають посилення впливу міжнародної торгівлі на
цінові процеси 169 . Особливо це стосується подальшого включення країн з
низькими доходами на душу населення в систему глобальної торгівлі, які,
окрім того, є найбільшими оферентами дешевої робочої сили.
Що ж до самої експансії глобальної торговельної інтеграції, то вона
проявляється у наступних аспектах. По-перше, це – зростання
торговельної відкритості по світу загалом та в розрізі країн з різним
рівнем доходів (див. табл. 3.4.).
Таблиця 3.4.
Торговельна відкритість у світі та за групами країн, % ВВП
1990 2000 2003 2004
Світ в цілому 32,4 40,0 40,1 44,9
Країни з низьким доходом 26,7 41,3 34,9 37,8
Країни з середнім доходом 36,6 53,5 58,3 61,5
Східна Азія та країни
48,8 65,5 70,5 71,1
Тихоокеанського басейну
Європа та Центральна Азія 28,7 65,6 66,7 70,9
Латинська Америка та Кариби 23,2 37,7 42,2 44,6
Центрально Східна та Північна
45,4 51,6 50,4 55,1
Африка
Південна Азія 16,5 24,3 24,1 27,9
Африка Південніше Сахари 41,2 56,8 52,7 54,7
Країни з високим доходом 32,0 37,1 38,3 41,5
Країни Європейського
44,9 56,3 - 59,4
валютного союзу
Джерело: World Development Indicators. – Wash. (D.C.): World Bank, 2003. – Р. 186–334.; World Development
Indicators. – Wash. (D.C.): World Bank, 2005. – Р. 198–324. Дані за 2004 р. – електронна база даних Світового банку:
www.worldbank.org.
168 Ball L. Has Globalization Changed Inflation? // NBER Working Paper. – 2006. – № 12687. – Р. 1–19. Необхідно
зауважити, що така позиція неокейнсіанця, яким є Болл, дуже несподівана, оскільки у свій час саме кейнсіанці
жорстко критикували позицію самого Фрідмена, який заперечував «інфляцію витрат» і наголошував на
монетарному факторі зростання цін у 1970-х. Складається враження, що зараз вони заперечують можливість
імпорту впливати на ціни у бік падіння, тоді як раніше цілком покладались на те, що зростання цін на імпорт
штовхає ціни вгору. Що ж до самого Фрідмена, то він дійсно заперечував “нафтово-імпортний слід” у зростанні
інфляції впродовж 1970-х. Див.: Фридмен М. Инфляция и безработица: горизонты новой политики (тезисы
нобелевской лекции ) / Если бы деньги заговорили… / Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – С.147–150.
169 Papademos L. The Effects of Globalization on Inflation, Liquidity and Monetary Policy // Speech at the Conference
“International Dimensions of Monetary Policy”. Girona, 11 June 2007. // www.ecb.int.
126