Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

на шоки, пом’якшуючи їх вплив на реальну економіку, оскільки це не
викликатиме миттєвих негативних інфляційних наслідків. Хоча остання
теза є логічним висновком з цього, окремі дослідники застерігають від
перетворення монетарної політики на занадто акомодативну, вважаючи
можливості більш м’яко реагувати на збурення не тою можливістю
економіки, яку породжує більш похила одіозна крива 156 .
Попередні авторські дослідження цієї проблеми підтверджують
обидві гіпотези щодо впливу глобалізації на зв’язок між інфляцією та
безробіттям. З одного боку, монетарна політика стала дійсно більш
нейтральною в добу глобалізації, однак стагфляція більше властива
великим розвинутим країнам (позитивний кут нахилу лінії прямої
залежності між інфляцією та безробіттям), тоді як для малих розвинутих
країн характерна більш жорстка монетарна політика, яка однак не
обумовлює більш варіативне безробіття (мінімальний позитивний кут
нахилу). З іншого боку, відкритість більш позитивно впливає на
можливості зменшення безробіття та прискорення зростання ВВП,
порівняно з тим, що на інфляцію вона впливає менш виражено, хоча
простежувано. Більше того, позитивний вплив відкритості на малі
економіки (особливо торговельної) більш істотний, порівняно з великими
економіками, внаслідок чого можна припустити, що покращення
інфляційної ситуації обумовлюється усуненням передумов для
затребуваності монетарних стимулів для зростання ВВП, ефективність
яких все одно відсутня.
Це мало би означати, що глобалізація (зокрема, в сукупності з
підвищенням гнучкості економіки) мала би зменшувати втрати у
зайнятості в процесі дезінфляції. Однак, Дж. Темпл виявив дуже слабкий
зв’язок між торговельною відкритістю та коефіцієнтом дезінфляційних
втрат (так званий sacrifice ratio) 157 . З іншого боку, вплив відкритості на
коефіцієнт дезінфляційних втрат відображає, що торгівля та потоки
капіталу загалом для розвинутих країн не підвищують цей коефіцієнт,
однак для малих економік він знаходиться в оберненому зв’язку з рівнем і
торговельної, і фінансової відкритості, а для великих – тільки з рівнем
фінансової. А це, знову-таки, відображає відмінний вплив глобалізації на
156
Razin A., Binyamini A. Flattened Inflation-Output Tradeoff and Enhanced Anti-Inflation Policy: Outcome of
Globalization? // NBER Working Paper. – 2007. – № 13380. – Р. 1–20.
157
Temple J. Openness, Inflation and the Phillips Curve: A Puzzle // Journal of Money, Credit and Banking. – 2002. –
Vol. 34. – P. 450–468.
118