Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

Дещо іншого погляду дотримуються М. Айхан Коуз, Е. Прасад,
К. Рогофф та С-Ж. Вей. Аналізуючи проблеми з виявленням позитивного
впливу фінансової відкритості на економічне зростання, вони роблять
висновок, що в його основі є сукупність непрямих каналів та наявність
певного порогу нагромадження позитивних структурних реформ та
підтримання макроекономічної стабільності. Те, що така
макростабільність випливає з “ефекту дисципліни” і актуалізується як
непрямий елемент позитивного впливу фінансової відкритості на
економіку, опосередковано свідчить про дієвість цього ефекту. Непрямий
характер впливу фінансової глобалізації на дезінфляцію також випливає з
того, що чим вище співвідношення нагромаджених валових зовнішніх
вимог та зобов’язань до ВВП, тим вищий контроль корупції, якість
інституцій, співвідношення між капіталізацією ринку акцій до ВВП та
співвідношення приватного кредиту до ВВП (за період 1985–2004 рр.). І
хоча самі автори більше уваги звертають на те, що “ефект дисципліни”
пов’язаний із усвідомленням підвищення нейтральності монетарної
політики в умовах лібералізації економіки 148 , ці залежності демонструють
усунення структурних передумов (наприклад, у формі нездорового
інституціонального середовища чи нерозвинутих ринкових інститутів) для
проінфляційної поведінки центрального банку за логікою теорії
конкуренції за місця розташування бізнесу. Відповідно, обернений зв’язок
між інфляцією та фінансовою відкритістю (за вищезгаданий період) може
відображати як пряму дію “ефекту дисципліни”, так і непряму – як
наслідок структурних реформ, що викликаються та затребуються
наростаючою глобальною фінансовою інтеграцією.
Контрастують з вищеаналізованими підходами дослідження, які в
основу зміни спонукальних факторів політики покладають фактор розриву
зв’язку між інфляцією та безробіттям або ж послаблення зв’язку між
інфляцією та бізнес-циклом загалом. Зокрема, як показано вище, окремі
дослідники вважають, що це самостійний канал впливу глобалізації на
дезінфляцію, проте необхідно наголосити, що він є аспектом більш
загальної концептуальної модернізації засад монетарної політики в умовах
глобалізації, породжуючи два базових погляди на проблему.
По-перше, фактично усталеною на сьогодні є думка про те, що саме
глобалізація в аспекті глобальної торговельної та фінансової інтеграції
148
Ayhan Kose M., Prasad E., Rogoff K., Wei S.-J. Financial Glabalization: A Reappraisal // IMF Working Paper. –
2006. – WP/06/189. – P. 1 – 92.
115