Монографія МОНЕТАРНІ ЗАСАДИ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ ...

значимий; водночас, групування країн з точки зору переходу від високої
до середньої і з середньої до низької інфляції дало змогу виявити
статистично значиму низьку ймовірність того, що чим вища фінансова
відкритість, тим більше країна схильна перейти у вищий інфляційний
розряд, так само чим вища така відкритість тим ймовірніше, що країна
прямуватиме з високої інфляції до середньої, а з середньої до низької; не
виявлено суттєвого впливу фінансової відкритості на мінімізацію
бюджетних дефіцитів, хоча більш низькі бюджетні дефіцити та низька
інфляція сприймаються фінансовими ринками як краща альтернатива. Ці
економісти підсумовують, що “ефект дисципліни” більш яскраво
простежується на прикладі монетарної політики, ніж фіскальної 146 .
І. Тутелл у рамках аналізу зв’язку між глобалізацією і зовнішніми
дисбалансами, здійсненого МВФ, суттєво уточнює вищезгадану
суперечливу картину довкола “ефекту дисципліни”. Так, впливовість
цього ефекту може суттєво варіювати залежно від політики. Якщо
жорстка фіскальна політика буде пов’язана із значними політикоекономічними
втратами (наприклад, жорстка політика може йти всупереч
з необхідністю циклічного згладжування чи акомодації певного шоку, що
потребує бюджетно-податкової реакції, або ж бюджетні дефіцити є
результатом дії автоматичних стабілізаторів), то “ефект дисципліни” буде
більше впливати на центральні банки. Протилежне так само ймовірно.
Окрім цього, “ефект дисципліни” може бути суттєво послаблений
очікуваннями учасників ринків капіталу та чутливістю глобальних
інвесторів до явищ, які не пов’язані з макроекономічною політикою
країни, але впливають на неї через рішення інвесторів до реалокації
ресурсів та трансформації глобальних інвестиційних портфелів. Як
наслідок, автономні зміни в середовищі фінансової глобалізації можуть
погіршувати її дисциплінуючий вплив на макроекономічну політику 147 . В
цьому випадку суттєвим ризиком є те, що “зневіра” розробників
макрополітики в “каральній” здатності ринків, або ж коли такі “каральні”
акції трапляються з країнами, що здійснюють політику відповідно до
“ефекту дисципліни”, може похитнути позитивне значення цього ефекту
не тільки в глобальному контексті, але й у контексті оптимізації
макрополітики на національному рівні.
146
Tytell I., Wei Sh-J. Does Financial Globalization Induce Better Macroeconomic Policies // IMF Working Paper. –
2004. – wp/04/84. – P. 1–40.
147
Tytell I. Financial Globalization and the Conduct of Macroeconomic Policies // Globalization and External
Imbalances // World Economic Outlook. Chapter III. – Wash. (D.C. ): IMF, 2005. – P. 122–123.
114